Особливості координаційних здібностей

Встановлено, що в різні вікові періоди природне, обумовлене дозріванням організму розвиток КЗ протікає нерівномірно.
Найбільш інтенсивно показники координаційних здібностей наростають з 7 до 9 і з 9 до 11-12 років. Тому в рамках цих вікових періодів існують дуже сприятливі соціальні, психічно - інтелектуальні, анатомо-фізіологічні і моторні передумови для швидкого розвитку і вдосконалення КЗ.
Статокінетична стійкість помітно поліпшується в молодшому шкільному, та ж тенденція зберігається і в середньому шкільному віці. Проведені експериментальні дослідження свідчать, що 25% від загального приросту в розвитку КЗ особи чоловічої статі досягають у середньому до 8,3, а особи жіночої до 8,1 рокам; 50% - до 10,2 і 9,6 роками; 75% - до 12,4 і 11,9 років і 100% - до 16,2 і 15,9 рокам. Вікові періоди, в які показники різних КЗ досягають 25-100% від загального приросту, не збігаються між собою.
Вплив статевих відмінностей на показники різних КЗ має свої особливості. Так, у показниках здатності до відтворення, диференціювання параметрів рухів, окремих ознак здатності до орієнтування у просторі і статичної рівноваги це вплив незначний і неістотно. Є ще ряд показників КЗ (абсолютні в метаннях на влучність попадання, у стрибках на точність приземлення), де середні результати однакові у хлопчиків і у дівчаток або у дівчаток вони вищі. Виявлена ??більш висока здатність до розслаблення у осіб жіночої статі в порівнянні з чоловічим, причому, достовірні відмінності на користь дівчаток починають проявлятися з 10-річного віку.
Однак за такими абсолютними і відносними показниками, що характеризує КЗ, як показники КЗ у циклічних локомоціях, в балістичних рухах з установкою на дальність метання, в спортивно ігрових рухових діях, скоєних провідними і не провідними верхніми і нижніми кінцівками, хлопчики вже з 7-9 - річного віку випереджають ровесниць.
Сказане справедливо також відносно показників здатності швидко перебудовувати рухову діяльність в умовах дефіциту часу. Однак виразна різниця на користь хлопчиків за більшістю показників КЗ виявляється лише до 13-14 років.
У всі періоди шкільного життя хлопчики і дівчатка мають виражені індивідуальні особливості в рівні розвитку КЗ. Особливо вражають в цьому зв'язку діти, показники яких різко відрізняються від середніх показників КС їх однолітків і близькі до таких у дорослих і спортсменів, а іноді і перевершують їх. Це говорить про значну обумовленості КЗ спадковими факторами. З віком і під впливом цілеспрямованих впливів індивідуальні відмінності хоча й дещо зменшуються, але можуть бути досить істотними.
У результаті різних за тривалістю педагогічних експериментів (від місяця до кількох років) встановлено, що різноманітні КЗ можна успішно розвивати в будь-якому шкільному віці: молодшому, середньому, старшому. За відповідної тренуванні координаційних здібностей діти молодшого та середнього віку можуть досягти рівня, властивого дітям старшого шкільного віку або навіть перевершує цей рівень. Темпи приросту КЗ за одне і те ж час у випробовуваних експериментальних класів можуть бути на кілька десятків відсотків вище, ніж у контрольних класах.
Досягнутий більш високий рівень розвитку цих здібностей у молодшому шкільному віці (8-11 років) зберігається і в усі наступні періоди.
Великий ефект педагогічних впливів досягається в періоди, суміщені в часі з фазами прискореного розвитку конкретних КС, особливо у дітей з 7 до 12 років.
Багатосторонні і варіативні координаційні вправи роблять позитивний вплив не тільки на розвиток різноманітних КЗ, а й на сенсорно - перцептивні, сенсомоторні, анемічні та інтелектуальні компоненти психофізіологічних функцій, що беруть безпосередню участь в управлінні і регулюванню рухових дій.
Показники КЗ залежать від характеру і обсягу м'язової навантаження, від стадій статевого дозрівання, успішності і від інших факторів.