З перших занять необхідно приступити до вивчення стійки і переміщення в захисті. Головне завдання переміщень в захисті - вміння своєчасно і правильно вибрати позицію в залежності від розміщення нападаючого з м'ячем або без м'яча і активними діями зупинити атаку або перешкодити її організації.
Переміщення в захисті вивчають у такій послідовності: основна стійка і вибір місця стосовно до гравця, якого опікують; своєчасний вихід на вихідну позицію для опіки гравця; переміщення під час опіки гравця без м'яча; переміщення під час опіки гравця, який володіє м'ячем і переміщується з веденням м'яча на майданчику.
Більш ефективно прийоми захисту вивчаються, коли їх вивчати паралельно з адекватними прийомами гри у нападі.
Орієнтовні вправи:
1. Довільне переміщення приставними кроками (вперед, вперед-вліво тощо); те саме за зоровим сигналом; біг спиною вперед, по черзі виконуються короткі ривки вперед і назад.
2. Шикування парами біля лицьової лінії (захисник і нападаючий). Завдання нападаючого - застосовуючи фінти і змінюючи напрямок бігу, перебігти до протилежної лицьової лінії. Захисник переміщується в стійці і не дає можливості пройти нападаючому на протилежну лицьову лінію.
3. Шикування в трійках. Двоє розмішуються обличчям один до одного на відстані 1,5—2 м, третій (ведучий) між ними. Ведучий переміщується приставними кроками в сторони, назад, раптово змінює напрямок, зупиняється, наближається до партнерів, а вони повинні постійно зберігати інтервал, повторюючи переміщення в
захисній стійці.
4. Рухливі ігри: «Вовк в канаві», естафети з переміщенням спиною
вперед.
Для навчання техніки оволодіння м'ячем і протидіям використовують вправи, які стимулюють активність і ефективність гри в захисті. Щоб гравці освоювали правильний спосіб захвату м'яча, спочатку полегшують умови виконання вправ, які імітують основні дії нападаючого. На кожному занятті рекомендується навчати
прийомам гри у захисті.
Особливу увагу необхідно приділяти вивченню прийомів боротьби за м'яч, який відскочив від щита. Для його ефективного виконання необхідно добре орієнтуватися, вміти визначити можливий напрямок відскоку м'яча, своєчасно зайняти позицію, яка б загороджувала шлях нападаючому гравцю до м'яча.
Орієнтовні вправи:
1. Шикування парами обличчям один до одного. Один із партнерів володіє м'ячем. Кожний раз, коли партнер з м'ячем імітує передачу, гравець без м'яча намагається вибити м'яч ударом зверху або знизу; та сама вправа виконується під час поворотів на місці.
2. Гравці шикуються в шеренгу на бічних лініях майданчика. Посередині між партнерами лежить м'яч. За сигналом гравці переміщуються приставними кроками до м'яча, намагаються захопити його. Гравець, який запізнився, вириває м'яч ривком на себе.
3. Шикування по чотири гравці: два захисники й два нападаючі. Гравці-нападаючі вільно переміщуються на майданчику і після повороту на місці передають м'яча один одному. Завдання захисника - під час повороту вибити м'яча з рук нападаючого.
4. Шикування по 3 гравці. Один з них з м'ячем знаходиться на відстані 5-6 м від своїх партнерів (один нападаючий, а другий захисник). Гравець, який виконує обов'язки захисника, знаходиться позаду; збоку від нападаючого. Гравець з м'ячем імітує передачу м'яча партнеру. Після декількох удаваних спроб, м'яч передають партнерові, а захисник намагається вибрати правильний момент і перехопити його.
5. Шикування парами біля лицьової лінії. Гравець веде м'яч до протилежної лицьової лінії. Другий гравець переміщується поруч з ним, вибирає момент і перехоплює м'яча, виконує ведення м'яча в зворотному напрямку; те саме під час ведення м'яча по прямій і змінюючи напрямки.
6. Шикування в колі, один гравець в центрі; гравці передають м'яч між собою в різних напрямках. Гравець, який знаходиться в центрі, повинен перехопити передачу. Після перехоплення в коло йде гравець, який виконав цю передачу.
7. Шикування по три гравці біля кожного щита. Один гравець виконує штрафний кидок, двоє інших протидіють один одному, намагаються оволодіти м'ячем, який відскочив від шита. Переможець отримує право на штрафний кидок.