Мета: Ознайомити студентів з методикою та послідовністю навчання стійкам, переміщенням та технікою виконання передачі м’яча двома руками зверху.
ПЛАН:
1. Cтійки, переміщення та техніка виконання переміщень:
2. Біг, схресті кроки, приставні кроки, випади, стрибки, падіння.
3. Вправи за допомогою яких формуються ці навики.
4. Навчання техніці передач м’яча двома руками зверху:
5. Навчання вихідному положенню;
6. Навчання зустрічному руху рук; правильному розміщенню рук, кистей, тулуба, ніг;
7. Навчання техніці передачі м’яча зверху двома руками після переміщення;
8. Навчання техніці передачі м’яча за голову;
9. Навчання техніці передачі м’яча двома руками зверху, який летить з швидкістю більше 12 м в секунду;
10. Навчання техніці виконання передачі м’яча двома руками зверху з подальшим перекатом на спину і стегно – таз – спину;
11. Навчання умінню групуватись при перекатах на спину;
12. Навчання перекату зі стегна на таз-спину при переміщеннях в сторону;
13. (підготовчі вправи, підвідні вправи, вправи для вдосконалення техніки виконання передачі м’яча)
СТІЙКИ ТА ПЕРЕМІЩЕННЯ
Ігрова стійка – це не якесь стандартне положення гравця. Навпаки, вона відзначається раціональною варіативністю, що зумовлює своєчасне переміщення гравця по майданчику й вихід його у вихідне положення для виконання конкретного прийому техніки. Дійсно, стійка, яка передує нападаючому удару, значно відрізняється від стійки, що застосовується при виборі місця для прийому м’яча після удару нападаючого. Стійка характеризується динамічністю і рухливістю опорно-рухового апарату гравця, що досягається у результаті переносу ваги на передню частину стопи, згинання ніг у суглобах і незначного нахилу тулуба вперед. При цьому передпліччя, зігнуті у ліктьових суглобах рук, знаходяться на рівні поясу. Увага гравця зосереджена на м’ячі, діях своїх партнерів і гравців команди супротивника. Знаходячись у ігровій стійці, волейболіст інколи трохи переміщається з сторони у сторону або переносить вагу тіла з однієї ноги на іншу. Це сприяє більш швидкому включенню м’язового апарату у роботу при пересуванні спортсмена по майданчику.
Висота стійки визначається ступенем згинання ніг у колінних суглобах. В залежності від кута згинання ніг розрізняються висока, середня і низька стійки. Окрім того, існує ще багато стійок, що можна віднести до тієї або іншої різновидності.
Переміщення
Характер переміщень у грі відповідає розв’язанню технічних і тактичних завдань у ситуаціях, які виникають постійно й раптово. У зв’язку з цим волейболістові доводиться вибірково застосовувати різні переміщення – кроком, стрибком, бігом; стрибати для удару по м’ячу або блокування; падати, щоб прийняти м’яч. Зрозуміло, у грі часто зустрічаються різноманітні сполучення способів переміщення. Вони можуть бути заздалегідь передбачені гравцем (зайняття вихідних положень, розгін для нападаючого удару).
В цьому випадку волейболіст сам вибирає спосіб переміщення і розраховує час для його виконання. У більшості ж випадків він змушений приймати рішення й реалізувати його у відповідь на дії суперника при досить обмеженому часі, подекуди до десятих часток секунди.
У зв’язку з цим гравець повинен бути завжди у мобілізаційній готовності негайно почати відповідне переміщення з найвищою початковою швидкістю. Щоб розв’язати це динамічне завдання, гравець ще до переміщення набирає оптимальне положення для певного способу дії. Йдеться про ігрову стійку волейболіста.
Переміщення волейболіста бувають найрізноманітніші. Інколи вони повинні бути гранично швидкими і завершуватися миттєвою зупинкою для прийому м’яча, або падінням, або перекатом, інколи - оптимально прискореними для виконання нападаючого удару.
Особливості переміщення зумовлені характером виконання попередніх дій. Однак всі види переміщення об'єднує плавність і «м’якість» їхнього виконання, що досягається завдяки неповному випрямленню ніг у колінних суглобах і відсутності махових рухів руками.
Техніка переміщень
Спочатку ізольовано вивчається кожний прийом. Після цього засвоєні способи переміщення поєднуються між собою з іншими різноманітними прийомами.
Уява про той або інший технічний прийом створюється шляхом показу і пояснення.
Біг. Спочатку вивчається звичайний біг волейболіста обличчям вперед, після цього приставними кроками у сторони і, нарешті, біг спиною вперед. У міру засвоєння різних способів бігу, вони поєднуються між собою у вправах. При показі і поясненні техніки бігу треба акцентувати увагу на ступені згинання ніг і особливостях постановки стоп на майданчик. При вивченні будь-якого способу бігу спочатку виконуються вправи по прямій лінії, а після цього у напрямках, що змінюються.
Перші вправи повинні сприяти засвоєнню техніки бігового кроку. Для цього застосовуються:
1. Біг на місці, біг по прямій.
3. Біг по дистанції.
2. Біг, який переходить у звичайний.
Навчити правильному відштовхуванню можна за допомогою таких вправ:
а) пружинистий біг з високим підніманням стегон;
б)стрибки з ноги на ногу з невеликим просуванням вперед; акцентувати увагу на повне розгинання ноги, поступово збільшення кроків і перехід на біг по прямій;
в) стрибки з високим підніманням стегон;
г) стрибки з ноги на ногу по позначках, переходячи в біг;
д) біг із стрибками, високо піднімаючи стегно з високим злітанням.
е) біг із стрибками, високо піднімаючи стегно з далеким польотом.
При виконанні таких вправ необхідно при відштовхуванні енергійно і повністю випрямляти ногу з прискоренням до кінця руху. Навички, отримані при виконанні означених вправ, дозволяють перейти до вивчення техніки бігу з прискоренням. При цьому слід звернути увагу на величину кроків, постановку стопи на майданчик на енергійний рух рук і ефективне відштовхування.
Формуванню означених навиків можуть сприяти наступні вправи:
а) старти з місця з пробіганням відрізків 5м-10 м;
б) перехід від звичайного бігу до бігу з прискоренням у напрямку певного орієнтира;
в) те ж, але прискорення виконати у будь-якому місці за сигналом викладача (візуальному або слуховому).
Наступні вправи повинні бути спрямовані на виховання навиків поєднання бігу різноманітними способами: обличчям вперед, з переходом на просування приставними кроками або спиною вперед. Далі біг вдосконалюється в поєднанні з іншими прийомами: біг з модифікацією напрямку і швидкості, з переходом від швидкого до повільного, з переходом до переміщення у сторони приставними кроками, ривки при рівномірному бігу і ін.
Велику увагу в процесі вдосконалення переміщення треба приділяти швидкості бігу і навикам раптової модифікації способу переміщення його швидкості і напрямку. Паралельно з вивченням бігу слід навчати зупинкам. Для волейболу характерно виконання технічних прийомів відразу після зупинки. Перші вправи повинні бути спрямовані на виховання навиків, пов'язаних з зупинкою і прийняттям вихідного положення для виконання технічного прийому.
Ці навики формуються за допомогою таких вправ:
а) повільний біг з зупинкою і прийняттям основної стійки (вправа виконується кожним гравцем самостійно у будь-якому місці майданчика);
б) рівномірний біг з зупинкою по слуховому або візуальному сигналу і прийняттям вихідного положення для нападаючого удару;
в) те ж, але з наступним виконанням нападаючого удару;
г) зупинки по раптовому сигналу з імітацією технічних прийомів.
Схресті кроки - застосовують для переміщення по майданчику при достатньому ліміті часу.
Приставні кроки виконують вперед, назад, праворуч, ліворуч. Гравець починає рух з ноги, що стоїть ближче до напрямку переміщення. Важливо, щоб після цього стійка гравця не зазнавала значних змін. Приставні кроки застосовують для переміщення на незначні відстані.
Якщо необхідно подолати відстань, що дорівнює двом приставним крокам, то в цьому випадку застосовують подвійний крок. Причому рух розпочинає нога, що стоїть далі по напрямку переміщення, а потім виставляють на крок вперед другу ногу.
Стрибок. В більшості випадків стрибку передує переміщення в ту або іншу сторону, безпосередньо відразу після нього слідує той або інший технічний прийом. Таким чином, стрибок служить переходом від переміщення до прийняття вихідного положення, зручного для виконання наступного технічного прийому.
Спочатку навчання стрибку потрібно запропонувати наступні вправи:
а) після переміщення стрибок вперед або вперед - в сторону;
б) після швидкого переміщення стрибок з наступною імітацією передачі.
Помилки, що зустрічаються при виконанні стрибку: високе положення З.Ц.В. при виконанні стрибка; зупинка після переміщення перед виконанням стрибка.
Випади. Спочатку вивчаються випади вперед з місця, далі випади в сторони і, нарешті, після різноманітних переміщень.
При навчанні випадам рекомендуються наступні вправи:
а) випад вперед з основної стійки;
б) ввипад в сторону з основної стійки;
в) після повільного бігу випад вперед, в сторону;
г). після швидкого бігу випад вперед, в сторону.
Випадии удосконалюються шляхом виконання спеціальних вправ з різноманітними переміщеннями.
При виконанні випаду З.Ц.В. повинен переміщуватись паралельно майданчику за рахунок згинання ніг у колінному суглобі.
При виконанні випадів найбільш часто зустрічаються наступні помилки: підвищення З.Ц.В.; сильний нахил тулубу вперед. Помилки усуваються шляхом індивідуальних зауважень.
Стрибки.
Спочатку вивчаються стрибки з місця, а після цього з розбігу поштовхом обох ніг.
Для вивчення стрибків рекомендується виконати приблизно такі вправи:
а.)стрибок з місця вгору, вгору-вперед, в сторону, вгору-назад;
б.)стрибок з місця з поворотом (від 90 до 3600) у обидві сторони;
в.) багаторазові підскоки, акцентуючи висоту стрибка.
Для вивчення техніки стрибка з розбігу слід після показу і пояснення техніки виконувати перші вправи з одного кроку, далі з двох і, нарешті, з трьох кроків розбігу.
Рекомендовані вправи:
1. Виставити вперед одну з ніг (стопорячий крок) і, приставивши іншу, зробити стрибок вгору.
2. Крок, стопорячий крок, приставити ногу і виконати стрибок вгору (стрибок з двох кроків).
3. Стрибок з розбігу (2-3 кроків).
4. Те ж, але за візуальним і слуховим сигналам.
Після цього виконуються стрибки з доторкуванням до орієнтирів (баскетбольного щита, кільця, підвісних м’ячів і т. і.).
Для вдосконалення техніки стрибків підбираються вправи, спрямовані на розвиток стрибучості, а також включаючи стрибки, як цілісний рух у поєднанні з нападаючими ударами, блокуванням.
При початковому навчанні техніці стрибків, треба стежити за активним відштовхуванням від майданчика без затримки і активним рухом рук, що сприяє високому стрибку.
При виконанні стрибків з розбігу часто зустрічаються помилки, через що відбувається поступальний рух вперед(недостатнє вертикальне злітання); перед виштовхуванням ноги ставляться на майданчик не з п’ятки, а з носка.
Перед стрибком гравець зупиняється, порушуючи єдність руху; гравець пасивно виносить руки в момент відштовхування, або зовсім не робить ними потрібних рухів.
Помилки усуваються за допомогою індивідуальних вказівок. Окрім того, використовуються спеціальні вправи, створюються спрощені умови.
Приземленню в стрибках слід приділити особливу увагу. Приземлившись на злегка зігнуті ноги, волейболіст повинен бути готовий виконати будь-який технічний прийом. Вихованню навиків правильного приземлення сприяють спеціальні вказівки і правильно підібрані вправи:
1. Стрибки з місця, звертаючи увагу на приземлення.
2. Стрибки в глибину з гімнастичної лави.
3. Стрибки з підкидного містка з наступним стрибком вгору і точним приземленням.
Падіння. Спочатку вивчається падіння назад перекатом на спину з місця, після цього падіння вперед перекатом на груди.
Рекомендовані вправи:
1.З низької стійки падіння назад з перекатом на спину.
2.Кроком вперед прийняти низьку стійку і виконати падіння назад з перекатом на спину.
3.З основної стійки випад в сторону і падіння з перекатом на спину.
4.Після повільного бігу прийняти низьку стійку і впасти назад з перекатом на спину.
5.Переміщатися приставними кроками, прийняти низьку стійку і впасти назад з перекатом на спину.
Для вдосконалення техніки падінь з перекатом на спину застосовуються вправи, які включають в себе різноманітні способи переміщення. На початку навчання падінням необхідно стежити за тим, щоб приймали низьку стійку з максимальним зниженням ЗЦВ.
Рекомендовані вправи для вдосконалення падіння назад з перекатом на спину:
1. Повільний біг. За сигналом викладача прийняти низьку стійку і виконати падіння назад з перекатом на спину.
2. Те ж, але після випаду в сторону.
Падінню з перекатом на груди слід навчати розчленованим способом. Спочатку потрібно навчити виконувати перекат на грудях, для чого рекомендуються наступні вправи:
1. Лежачи на грудях, по команді виносять руки у сторони, прогинаються в попереку, ноги, зігнуті у колінах, відводять назад і виконують покачування на грудях.
2. Один в упорі лежачі на руках, інший тримає його за гомілковостопні суглоби. З упору лежачі, згинаючи руки, виконує перекат на груди.
3. З одного кроку з низької стійки гравець поштовхом однієї ноги падає з перекатом на груди.
Падіння удосконалюються за допомогою спеціальних вправ, в яких вони поєднані з різноманітними переміщеннями.
При виконанні падінь зустрічаються наступні помилки:
Падіння з основної стійки, а не з низької; недостатнє групування при виконанні падіння на спину; при виконанні падіння на спину голова відведена назад; недостатній прогин у попереку при падінні на груди; при падінні на груди голова не відведена назад; падіння на груди виконується без згинання рук; при падінні на груди носки ніг не відтягнуті, а взяті на себе; при падінні З.Ц.В. високо піднятий.
Подальше удосконалення техніки переміщення здійснюється шляхами:
а) значне покращення якості виконання способу переміщення;
б)оволодіння навичками застосування того або іншого способу переміщення у конкретній ситуації;
в) поєднання різноманітних способів переміщення з іншими прийомами у різноманітній послідовності.
Для набуття навичок поєднання різних способів переміщення необхідно:
- навчитися змінювати темп переміщення, переходити від ходьби до прискореного бігу з раптовими зупинками, змінювати напрямок руху, способи і різновидність переміщення;
- уміти починати рух у будь-якому напрямку, з будь-якою заданою швидкістю, з різноманітних вихідних положень після зупинок, поворотів, стрибків, падінь;
- навчитися виконувати ходьбу, біг, зупинки, стрибки, падіння у різноманітному поєднанні;
- навчитися виконувати різноманітні прийоми і різновидності переміщення з різною швидкістю.
Рекомендовані вправи:
1. Гравці стають у коло, дистанція 2-3 м. Всі рухаються по колу бігом. За сигналом кожний робить ривок, намагаючись доторкнутися до того хто біжить. Варіанти:
а) за сигналом зупинитися і зробити ривок, наздоганяючи того, хто біжить попереду;
б) те ж, але виконати ривок після повороту кругом, наздоганяючи того, хто біжить позаду.
2. Вишикувавшись у шеренгу на лицьовій лінії, біжать до протилежної лицьової лінії. За сигналом виконують стрибок поштовхом обох ніг і продовжують біг до кінця майданчика.
3. Стоячи у колонах з інтервалом і дистанцією 2,5 м, приймають основну стійку. За сигналом викладача “права рука в сторону” - переміщуються приставними кроками ліворуч; «ліва рука в сторону” -переміщуються праворуч; «ліва рука вгору-стрибають вгору поштовхом обох ніг; «дві руки вгору» - стрибають поштовхом обох ніг з піднятими руками і т. і.
Паралельно з вправами такого виду необхідно широко використати вправи, сприятливі для розвитку швидкості, спритності, сили, гнучкості, витривалості.
НАВЧАННЯ ТЕХНІКИ
Навчання й тренування – єдиний педагогічний процес. Навчання-це початковий період спортивного тренування. Тренування ж передбачає виконання завдань для підвищення спортивної майстерності.
У навчально-тренувальній роботі тренер передбачає всебічну фізичну підготовку, виховання вольових якостей, освоєння техніки й тактики гри.
Під час освоєння учнями певного прийому тренер вказує на тактичне застосування, а після початкового вивчення пропонує виконати його з тактичною спрямованістю. Наприклад, виконати подачу не тільки, щоб перебивати м’яч через сітку, а й спрямувати його у певне місце майданчика або на вказаного гравця.
Навчанню й дальшому удосконаленню техніки приділяють особливу увагу, бо ступінь технічної підготовки в більшості визначає досягнення майстерності окремим спортсменом і рівень гри команди у цілому.
Навчання техніки виконання передачі м’яча
Передачі – найважливіші прийоми техніки, за допомогою яких волейболіст забезпечує процес організації захисних і нападаючих дій. Передачі за технікою виконання і за своїм призначенням дуже різноманітні. Залежно від положення рук і їх рухів розрізняють верхні й нижні передачі.
Передачу двома руками зверху в більшості випадків виконують як другу передачу м’яча для удару. За довжиною передачі можуть бути: довгими (із зони 2 в зону 4), середніми (із зони 2 в зону 3) і короткими (у межах однієї зони). За висотою передачі можуть бути високі (вище 2 м), середні (до 2 м) і короткі (до 1 м).
Неодмінною умовою виконання передачі є своєчасний вихід до м’яча і правильне вихідне положення – ноги зігнуті у колінах і розставлені, одна нога спереду (може бути й фронтальне положення ступнів ніг).
Тулуб майже у вертикальному положенні, руки зігнуті в ліктях і винесені вперед – вгору. В момент передачі м’яча ноги й руки випрямляють. Пальці рук торкаються м’яча над головою, кисті в положенні тильного згинання, вони міцно охоплюють м’яч ззаду – знизу, утворюють своєрідну воронку. Основне навантаження при передачі падає на вказівні й середні пальці, решта несуть допоміжну функцію.
Напрямок польоту м’яча забезпечується “проведенням” м’яча кистями в межах правил. Після втрати контакту з м’ячем руки продовжують розгинатися вгору - вперед до повної зупинки руху.
При виконанні довгої передачі ноги енергійно розгинають, а тулуб нахиляють у напрямку передачі. При коротких передачах ноги розгинають плавно, а тулуб залишають у вертикальному положенні. Якщо виконують передачу над собою, ще більш згинають ногу, що стоїть ззаду, а тулуб відхиляють трохи назад. При передачі за голову тулуб прогинають, а руки розгинають вгору – назад.
Передачі над собою і за голову виконують і у стрибку, причому м’яч передають тільки у кінцевій фазі.
Техніка другої передачі складається з вихідного положення і трьох послідовних фаз – зустрічного руху рук до м’яча, фаза амортизації і вильоту м’яча з супроводжуючим рухом рук.
Найчастіше друга передача виконується вперед з опорного положення. Техніка виконання її така:
1. У вихідному положенні тулуб волейболіста тримається вертикально, ноги зігнуті у колінах. Ступінь зігнутості залежить від траекторії польоту м’яча.
2. При зміщенні назустріч м’ячу ноги, тулуб і руки випрямляються.
3. При доторкуванні м’яча до пальців розпочинається амортизація за рахунок згинання рук та тильного згинання кистей.
4. Для надання м’ячу нового напрямку руху з певною траєкторією необхідні злагоджені рухи ніг, рук, кистей.
5. В заключній фазі – при супроводженні м’яча руками – ноги випрямляються майже до повного випрямлення.
Методика навчання техніці передач
м’яча двома руками зверху
Підготовчі вправи:
1. Зжимання та разжимання пальців рук в положенні руки
2. вперед, в сторони, вгору.
3. Стискування тенісного м’яча.
4. Стоячи біля стіни, одночасне та перемінне відштовхування пальцями рук.
5. В упорі лежачи згинання та розгинання рук.
6. Переміщення на руках вправо, вліво по кругу, носки ніг на місці.
7. Згинання та випрямлення рук в парах з опорою на партнера.
8. Переміщення на руках, ноги тримає партнер.
9. Ведення баскетбольного м’яча, кидки м’яча в стінку двома руками від грудей.
10. Опора лежачи. Одночасне відштовхування руками і ногами. Те ж, з плесканням в долоні.
11. Кидки набивного м’яча з різних вихідних положень.
12. Штовхання набивного м’яча вперед – вгору з вихідного положення - м’яч над головою.
13. Звернути увагу на уступаючий рух рук і згинання ніг в колінах.
14. Те ж, але збільшуючи відстані, змінюючи траєкторію польоту. Завдання партнера своєчасно зміститись до м’яча.
15. Те ж, але за сигналом партнера (ліва рука-поштовх вліво, права – вправо).
16. Те ж, але в трійках. Середній виконує поштовх за голову.
17. Штовхання м’яча вперед – вгору в стрибку.
18. Передачі набивного м’яча біля стінки, над собою.
19. Передачі баскетбольного м’яча в парах чи біля стінки.
Підвідні вправи
1. Імітація передачі м’яча двома руками зверху. Вправа розпочинається з основної стійки.
Звернути увагу на:
1. Наближається м’яч – випрямитись, підняти руки вгору; зменшити швидкість польоту м’яча – зігнути руки і ноги;
2. Передача м’яча – потягнутись вперед-вгору, випрямити руки і ноги; прийняти вихідне положення.
3.Навчити правильно розміщати пальці на м’ячі. М’яч на підлозі. Кисті рук розміщуються таким чином, щоб великі пальці були спрямовані один на одного, вказівні – під кутом один до одного, а всі останні охоплюють м’яч збоку – знизу.
М’яч піднімається з підлоги в вихідне положення і
тримається біля лоба.
1. Передачі підвішеного м’яча вперед – вгору.
2. Передачі м’яча вперед-вгору після власного підкидання.
3. Те ж саме, але м’яч підкидає партнер.
Виконуючи вправи 3-5р звернути увагу на плавне випрямлення рук і ніг, своєчасне переміщення до м’яча.
1. Передача м’яча біля стіни. Відстань від стіни 2м, висота передач 2,5-3м.
Вправи для вдосконалення техніки виконання передачі м’яча
При вдосконаленні техніки виконання передачі м’яча двома руками зверху слід дотримуватись принципів послідовності, від простого до складного: на місці, після переміщення, в структурі взаємодії, у грі.
Рекомендовані вправи:
1. У парах. Передачі на відстані 3 м з середньою траєкторією.
2. Передачі над собою – передача партнеру. Висота передач над собою 1,5м.
3. Передачі через сітку. Відстань між партнерами 3 м.
4. Передачі зі зміною відстані, траєкторії і напрямку.
Передачі пов’язані з умінням вести спостереження: передача над собою у русі по лініях майданчика; передача партнеру, який переміщується; передачі за знаком партнера.
Рекомендовані вправи:
1. Передачі назад за голову. Вправи виконуються у трійках - №1 передає №2, який стоїть в середині і виконує передачу за голову №3. №3 виконує довгу передачу №1.
2. Передача в стрибку. Відстань між гравцями 3 м. Те ж, але через сітку.
3. Передачі в трійках з переміщенням.
Навчання вихідному положенню
1. Пояснити і показати вихідні положення стійки.
2. Прийняти вихідне положення для передачі м’яча зверху двома руками з ігрової стійки.
3. Те ж, але після переміщення.
4. Те ж, але зупинившись після звичайного бігу або бігу приставними кроками.
5. Те ж, але після переміщення до сітки з зони 1 або 5.
Методичні вказівки. Ці вправи включають в підготовчу частину уроку, слідкують за динамічністю стійки, плавністю переміщень. Особливу увагу звертають на положення рук, ніг, тулуба.
Навчання зустрічному руху рук, правильному розміщенню рук, кистей, тулуба, ніг
1. Показ передачі в цілому.
2. Пояснити механізми рухів, розміщення пальців на м’ячі.
3. Волейболісту, який стоїть у вихідному положенні, партнер точно в руки підкидає м’яч. Він повертає його виконавши передачу зверху двома руками.
4. Передача біля стінки на відстані 2-2,5 м.
5. Передача на тренажері “Нападаючий м’яч”.
6. Передача в парах без переміщення.
7. Передача в парах, змінюючи відстань між гравцями.
8. Передача в ціль.
9. Передача тренеру, який виконує передачі то одному, то іншому.
Методичні вказівки. Звернути увагу і своєчасно виправити помилки у положенні пальців, кистей, рук, тулуба, ніг.
Навчання техніці передачі м’яча зверху двома руками після переміщення
Демонстрація та пояснення техніки виконання передачі
м’яча двома руками зверху після переміщення різними способами.
1. Виконання імітаційних і спеціальних вправ.
2. Передача м’яча двома руками зверху після переміщення вперед. Вправа виконується в парах.
3. Передача м’яча двома руками зверху після переміщення в сторону.
4. Передача м’яча двома руками зверху при переміщенні вперед і назад.
5. Передача м’яча двома руками зверху при переміщенні звичайним та приставним кроком.
Методичні вказівки. Спочатку виконуються вправи, які сприяють оволодінню техніки постановки рук на м’ячі, стоячи на місці, а потім вправи з переміщенням.
Навчання техніці передачі м’яча за голову
1. Пояснення та показ передачі м’яча за голову двома руками зверху.
2. Виконання вправи в спрощених умовах з вказівками тренера.
3. Передача м’яча двома руками за голову в трійках: №1 виконує передачу №2, той виконує передачу над собою, а потім передачу за голову №3, №3 виконує довгу передачу №1. Після 25-30 спроб гравці міняються місцями.
4. Те ж, але гравець всередині повертається то до одного, то до другого партнера.
Навчання техніці передачі м’яча двома руками зверху, який летить з швидкістю більше 12 м в секунду
1. Показати і пояснити вихідне положення і механізм рухів при амортизації і наданню м’ячу нового поступального руху.
2. Передача м’яча двома руками зверху, після власного удару у стінку з відстані 3-4 м.
3. Те ж саме, але після точного несильного удару партнера.
4. Те ж саме, після удару партнера в зону 4, з зони 5.
5. Те ж саме, з зони 3 в зону 6.
6. Те ж саме, з зони 2 в зону 1.
7. Те ж саме, з зони 4 в зону 1.
8. Те ж саме, з зони 2 в зону 5.
9. Виконання передачі м’яча двома руками зверху після точного удару з 7-8м.
10. Те ж саме, але з відстані 10-12м.
11. Те ж саме, але після удару з другої половини майданчика через сітку.
12. Те ж саме, але після подачі.
13. Виконання передачі м’яча двома руками зверху після ударів двох партнерів з відстані 8-9м.
Навчання техніці виконання передачі м’яча двома руками зверху з подальшим перекатом на спину і стегно – таз – спину
1. Акробатичні вправи – перекиди вперед, перекати на спині, в групуванні.
2. З середньої стійки зробити широкий крок в сторону, опустити тулуб якомога нижче на опорну ногу, проімітувати передачу м’яча, опуститись на підлогу з стегна на круглу спину згрупувавшись.
3. Те ж саме, в другу сторону.
4. Те ж саме, виконуючи передачу м’яча після накидування м’яча партнерам з відстані 3-4 м.
5. Те ж саме, але м’яч накидається на відстань 2-3 кроки від приймаючого.
6. Те ж саме, але після несильного, але точного удару.
Навчання умінню групуватись при перекатах на спину
1. Пояснити та показати вправи в цілому.
2. Те ж саме, але з різних положень і з різними швидкостями.
3. Виконання перекату на спині з вихідного положення упор присівши на гімнастичному маті.
4. Те ж саме, але на підлозі.
5. Те ж саме, але з положення присівши.
6. Те ж саме, з положення низької стійки волейболіста.
1. Те ж саме, але після переміщення в середньому темпі з імітацією передачі м’яча.
2. Те ж саме, з викиданням м’яча двома руками .
3. Те ж саме, але з виконанням передачі м’яча .
Навчання перекату з стегна на таз-спину
при переміщеннях в сторону
1. Пояснення та демонстрація перекату з стегна на таз – спину.
2. Виконання групування та перекату з положення випаду вправо та вліво на гімнастичних матах.
3. Те ж саме, на підлозі.
4. Виконання перекату після переміщення по майданчику в середньому темпі з імітацією передачі м’яча.
5. Те ж саме, але після переміщення вправо, вліво в швидкому темпі, без фіксованого вихідного положення у випаді.
6. Те ж саме, але в швидкому темпі.
7. Передача м’яча з подальшим перекатом на стегно – таз – спину після точного підкидання м’яча партнером.
Методичні вказівки. Прийом м’яча виконується не в момент випаду, а після виходу тулуба за опору і відштовхування від неї.
