Тактичні дії будуються відповідно до тактичних знань, рівня технічної майстерності, фізичних здатностей і вольових зусиль.
У психологічному аспекті тактичні дії зумовлені асоціативними процесами, поєднаними зі сприйняттями специфічної інформації, її зберіганням і переробкою.
В ефективності прояву тактичних дій значне місце належить антиципаційній діяльності мозку (передбачення). Передбачення ігрових ситуацій є найважливішим показником ефективності тактичної діяльності баскетболіста. Ефективність використання техніко-тактичних прийомів у постійно змінюваних ситуаціях під час змагання пов'язана не тільки з формуванням досконалих навичок і вмінь. Вона залежить від здатності спортсмена своєчасно і точно здійснювати попередні підготовчі дії, котрі відомі, як вибір місця, збереження рівноваги тіла у різних положеннях і ситуаціях, прийняття адекватних відповідних рішень тощо.
Основою таких дій є здатність спортсмена передбачати події, здатність мозку управляти рухами, сприймати та опрацьовувати інформацію про зміни довкола і надсилати до робочих органів відповідні імпульси, за допомогою яких і здійснюються необхідні рухові дії.
Тому можна вважати, що цілеспрямовані тактичні дії баскетболіста є передбачуваними реакціями на передбачені подразники. Зокрема, вибір місця на майданчику заздалегідь, або попередній вихід до м'яча стає можливим в результаті сприйняття і переробки термінової інформації, що надходить від зовнішніх подразників і з відділів пам'яті, що накопичилась у процесі спортивної тактичної діяльності.
У практиці трапляються такі ситуації, коли найшвидші відповідні дії спортсменів недостатні для виконання необхідних переміщень (наприклад, швидкість польоту м'яча у багато разів швидша за можливості переміщення спортсмена). У таких ситуаціях гравцям допомагає вміння передбачати дії суперників і заздалегідь виходити на потрібну позицію.
В умовах постійного сприйняття інформації і оцінки явищ, що спостерігаються, розвивається уміння, враховуючи особливості своїх партнерів або суперників, визначати їхній тактичний задум і наступні дії. Це здійснюється в результаті запам'ятовування різноманітних ситуацій, котрі асоціюються з новими подразниками, одержаними в конкретних тактичних ситуаціях. Отже, під час тренування і змагань можна виховувати у баскетболістів і тактичне вміння передбачати змагальні ситуації та дії суперника.
Баскетболіст завжди повинен намагатися вибирати найадекватніше розв'язання змагальної ситуації, котре може бути здійснене за допомогою наявного арсеналу тактичних засобів. Найскладніше — це прийняття правильного рішення у мінімальний відрізок часу.
На розв'язання завдання спортсмен витрачає більше часу, ніж на сприйняття і відповідну рухову дію. Але з набуттям досвіду прихований час рухової реакції під час розв'язання тактичного завдання значно скорочується.
Щодо координації групових тактичних дій у баскетболі, то слід відмітити, що регулювання ними здійснюється за принципом пристосовування до лідера команди, або шляхом корекції. Але у цьому разі виникають ускладнення, котрі полягають в тому, що при розв'язанні тактичних завдань існує дуже багато регульованих і нерегульованих перемінних (імовірних і випадкових), що виникають, насамперед, в результаті протидії суперників.
Удосконалення взаємодій в обороні та нападі проявляється проведенням атакуючих комбінацій і варіантів систем захисту в умовах ліміту часу.
Тактичне рішення одного гравця має бути адекватним рішенню партнера, і вони удвох не повинні залишати можливості супернику протидіяти своїм намірам. Отже, вимоги до оперативного мислення баскетболістів виступають на перший план і, в першу чергу, до скорочення часу на прийняття рішення.
Процес мислення під час розв'язання тактичних завдань спрямований на оцінку ситуації, що склалася, вибір і прийняття рішення з урахуванням моторики різноманітних ходів і можливості зміни вибраного ходу іншим, але який теж приводить до мети.
Оперативне мислення баскетболіста, пов'язане з ігровою діяльністю і
визначається основними характеристиками тактичного мислення:
• наявністю тактичного плану спортивної боротьби;
• доцільним вибором засобів боротьби;
• ситуаційним характером мислення;
• швидкістю процесів мислення;
• урахуванням тактичних знань і вмінь;
• зв'язком з емоційно-вольовими процесами.
Прийняття рішень, їх реалізація та ігрова поведінка гравців дуже тісно пов'язані з тактичною і психологічною підготовкою. Тактична підготовка базується на психологічних особливостях баскетболістів, основою котрих є мислення, швидкість розумового орієнтування (кмітливість, дотепність тощо). критичність, оригінальність мислення (творчий характер, доступність), систематичність і послідовність діяльності.
Тому тактична підготовка багато в чому зумовлюється рівнем розвитку у баскетболістів психологічних механізмів відбору інформації (сприйняття, уявлення, пам'ять, передбачення) і її переробки, тобто — інтелекту.