План:
- Характеристика травм на заняттях з гімнастики і надання першої допомоги.
- Причини травматизму на заняттях з гімнастики.
- Основні запобіжні заходи проти травматизму на заняттях з гімнастики:
- правильна організація і методика проведення занять;
- підготовка місць занять і спортивного устаткування та інвентаря;
- костюм та взуття гімнаста;
- застосування прийомів страхування, допомоги і самострахування.
Заняття з фізичної культури і спорту повинні сприяти зміцненню здоров'я, загартуванню організму людини, всебічному фізичному розвитку й оволодінню певними руховими навичками.
Специфіка гімнастичних вправ, особливо з спортивних видів гімнастики, потребує суворого додержання певних організаційних і методичних вимог. Виконання координаційно складних вправ на гімнастичних приладах, вправ з акробатики при порушенні цих вимог завжди створює реальну загрозу зриву, падіння, невдалого приземлення, що може призвести до нещасного випадку. Отже, вживати запобіжних заходів проти шкоди здоров'ю людини - обов'язок кожного педагога.
Діставши травму, гімнаст на певний час вибуває з ладу, він витрачає спортивну форму і працездатність, а також отримує психічну травму (боязнь приладу, виконання вправи). Для подолання психологічного бар'єру педагогу доводиться застосовувати різноманітні методи і прийоми.
Запобіжні заходи проти травматизму забезпечують послідовне зростання фізичної підготовленості і спортивно-технічної майстерності гімнастів.
Характеристика травм на заняттях з гімнастики і надання першої допомоги.
Травмою називається пошкодження організму або окремих органів. Травми, що трапляються під час занять гімнастикою бувають легкими, середніми і важкими.Їх поділяють на загальні і локальні (місцеві).
Легкі травми:удари, зриви шкіри долонної поверхні кистей. Ці травми не призводять до втрати працездатності.
Середні- це розтягнення м'язових волокон і сухожилків, незначні вивихи суглобів, які потребують амбулаторного лікування.
Важкі травми:переломи кісток, розриви м'язів і сухожилків, струси головного мозку, які можуть вивести спортсмена з ладу на 2 місяці і більше і потребують стаціонарного лікування.
Для гімнастики найхарактернішими травмами є пошкодження верхніх кінцівок: зриви шкіри долонної поверхні кистей, розтягнення зв'язок, пошкодження зап'ясткових суглобів.
Перша допомога при травмах.
- Ушиби треба обробити хлоретилом або охолодити водою і накласти бинтову пов'язку. До припинення гострого болю заняття треба припинити або змінити характер тренувальної роботи.
- Зрив шкіри долонної поверхні кистей - обробити рану розчином перекису водню, змастити пеніциліновою або стрептоміциновою маззю і накласти бинтову пов'язку (рану не можна мити водою, щоб не занести інфекцію).
- При переломах необхідно іммобілізувати пошкоджену кінцівку (накласти шину) і забезпечити повний покій до прибуття бригади швидкої допомоги.
- Категорично забороняється вправляти вивихи. Якщо розірвано шкіряний покрив, треба зупинити кровотечу і рану обробити розчином перекису водню або розчином йоду (навколо рани).
Після середніх і важких травм поновлювати заняття можна лише з дозволу лікаря.
Причини травматизму на заняттях з гімнастики.
1) Недодержання правил організації занять і змагань з гімнастики (запізнення, неуважність, несерйозність, невиконання вимог викладача і порушення правил ТБ.)
2) Порушення методики і принципів послідовності, систематичності і доступності, (переоцінка фізичних можливостей).
- Недостатній рівень виховної роботи серед гімнастів (робота без викладача, порушення дисципліни).
- Недооцінка або неправильне застосування прийомів страхування і допомоги під час виконання вправ.
- Відсутність регулярного лікарського контролю і самоконтролю за станом здоров'я спортсменів (заняття у стані недомагання).
- Порушення певних вимог щодо підготовки місць занять або змагань і відсутність регулярної перевірки стану спортивного устаткування та інвентаря.
- Невідповідність одягу і взуття спортивним вимогам.
Основні запобіжні заходи проти травматизму на заняттях з
гімнастики.
Запобігти спортивного травматизму можна цілим комплексом різноманітних заходів, що становлять зміст техніки безпеки під час організації і проведення занять.
І. Правильна організація і методика проведення занять
Суворе додержання основних дидактичних принципів педагогіки (систематичність, послідовність, доступність, свідомість) створює сприятливі умови для зміцнення здоров'я, всебічного фізичного розвитку гімнастів, для досягнення високого рівня спортивної майстерності. Додержання педагогічного принципу - від простого до складного - забезпечує створення належного рухового фундаменту, на базі якого успішно формуються нові складні рухові навички, збагачується руховий досвід, розвивається рухова координація, підвищується здатність керувати часовими і просторовими параметрами рухів.
Специфіка гімнастики полягає в тому, що до її змісту входить велика кількість вправ, які потребують певного рівня м'язової сили, спритності, гнучкості, рішучості. Складні вправи виконувати без відповідної підготовки не можливо. Це часто закінчується травмами.
Щоб запобігти травматизму в методиці навчанні і тренування гімнастів широко застосовуються спеціальні підготовчі вправи, а також для розучування складних вправ використовують підвідні вправи, які мають спільну технічну структуру, але значно легші при виконанні.
Для уникнення травматизму необхідно проводити загальну, спеціальну та індивідуальну розминки; треба правильно регулювати фізичні навантаження на заняттях: воно має поступово збільшуватись, а в кінці занять знову зменшуватись. Тому доцільно чергувати роботу різних м'язових груп.
Нові складні вправи необхідно вивчати на початку занять, коли гімнасти ще не відчувають втоми, і необхідно застосовувати прийоми полегшення - допомогу, зменшення висоти приладу, надійне страхування.
Надійним запобіжним заходом проти травматизму є правильна організація занять і високий рівень навчальної дисципліни.
Категорично забороняється учням перебувати в спортивному залі без присутності викладача. Не можна допускати запізнень. Заняття повинно обов'язково починатись і закінчуватись організовано.
II. Підготовка місць і спортивного устаткування та інвентаря є важливим фактором, від якого залежить безпека гімнастів під час занять і змагань з гімнастики.
Розміри спортивного залу, його освітлення й опалення, стан гімнастичних приладів і їх установлення мають відповідати санітарно-гігієнічним вимогам.
При денному світлі світловий коефіцієнт (відношення площини вікон до площини підлоги) повинен становити 1/4 - 1/5. При штучному освітленні повинно бути не менш як 80 люксів на рівні підлоги. Температура повітря в залі 17-20°, повинна бути вентиляція.
Підлога в залі повинна бути дерев'яна, прилади треба встановлювати так, щоб вони не хитались, підвісні і закріплюючі системи слід регулярно перевіряти.
Установка приладів:
Перекладина:
А) міцне кріплення перекладини зі стояками;
Б) міцність розтяжок і ланцюгів;
В) міцність пластинок до яких кріпляться розтяжки;
Г) стан перекладини (чиста, суха, рівна).
Бруси:
А) поверхня жердин (чиста, суха, без тріщин); Б) міцність з'єднання жердин із стержнями;
В) справність закріплюючих гвинтів;
Г) стійкість брусів (усього приладу).
Кільця:
А) міцність тросів;
Б) стан блоків і систем кріплення їх до стелі;
В) міцність самих кілець.
Колода: не повинна хитатись.
Стрибкові прилади (кінь, козел, стіл):
А) стан ніжок і їх висування; Б) стійкість кожного приладу; В) стан містка;
Канати: повинні бути міцними і добре прикріпленими до стелі.
Гімнастичні мати:
А) цілі, рівні;
Б) правильно застелені в місцях приземлення;
В) щільність укладення (в стик).
В залі повинні бути магнезія, каніфоль, гумові доріжки для розбігу на опорний стрибок. Установлювати прилади і прибирати їх необхідно організовано.
Костюм та взуття для занять гімнастикою:
На костюмі не повинно бути металевих, гострих речей (пряжок, шпильок). Тапки не повинні бути на жорсткій шкіряній підошві. Не можна бути в сережках, ланцюжках, обручках.
Костюм для чоловіків:майка (фуфайка), плавки, рейтузи, м'які шкіряні тапочки ("чешки").
Жіночий костюм:купальник, нижня білизна, "чешки".
Тренуватись можна в теплих костюмах і вовняних шкарпетках.
Захисні пристрої:наколінники, гомілкостопники, напульсники, накладки.
Гімнастичні вправи характеризуються високою точністю виконання і вимагають точного розрахунку, сміливості і рішучості. Проте найменша неточність у виконанні вправи може призвести до падіння, тому потрібно створити такі умови, щоб уникнути ушкоджень. В цьому випадку найзручніше застосовувати страховку і допомогу. Під страховкою розуміють готовність тренера своєчасно надати допомогу учню у випадку невдалої спроби. На відміну від страховки, допомога передбачає «проводку» учня по траєкторії руху, підштовхування і підтримку.
«Проводка» полегшує оволодіння рухом в цілому. Використовуючи «проводку», тренер повинен прикладати лише такі фізичні зусилля, які б не підміняли дії самого учня. Підштовхування — короткочасна фізична допомога, яка надається по ходу виконання окремих фаз руху.
Підтримка надається тренером, коли учень знаходиться в статичному положенні (наприклад, у вихідних, проміжних і кінцевих положеннях), особливо у випадку, коли спортсмен ще недостатньо використовує свої зусилля.
Для того щоб правильно застосовувати прийоми страхування і допомоги, треба знати і суворо додержувати такі вимоги:
- Під час навчання пояснювати гімнастам, де можуть бути зриви і що треба зробити при невдалому виконанні вправи.
- Добре знати техніку вправ, правильно вибирати місце для страхування, не заважаючи гімнастові.
- Під час виконання цілої комбінації або з'єднання змінювати своє місце відповідно до форми і характеру вправи.
- Вибирати правильні способи і прийоми страхування та допомоги, враховуючи характер вправ, рівень фізичної і технічної підготовленості гімнаста.
- Ураховувати індивідуальні особливості гімнаста.
6.Під час страхування не можна користуватися будь-якими нестійкими підставками.
7Широко застосувати для страхування ручні і підвісні пояси - лонжі, тренажери.
8. Застосовувати індивідуальне і групове страхування в міру потреби.
9. Уникати дрібної та зайвої опіки, виховувати в учнів самостійність і вольові якості.
Самострахування — дуже важливий елемент навчально-тренувального процесу гімнастів. Це здатність гімнаста своєчасно приймати рішення і самостійно виходити з небезпечних положень, які можуть виникати під час виконання вправ. Гімнаст може припини або видозмінити вправу, щоб запобігти травмі або полегшити силу падіння під час зриву. Наприклад, під час виконання стойки на руках або плечах на брусах у випадку падіння вперед гімнаст має зробити перекид уперед, розводячи ноги нарізно.
Чим вищий рівень координаційних здібностей і розвитку спритності,тим легше гімнаст оволодіває прийомами самострахування. Кожний педагог з самого початку занять з гімнастики повинен виховувати в учнів навички самострахування. Ці завдання успішно можна розв'язувати за допомогою акробатичних вправ. Треба навчити учнів робити перекид уперед і назад з будь-якого положення. Це дає можливість під час невдалого виконання зіскоку або падіння полегшити приземлення, виконуючи перекид.
Самострахування відіграє особливо велику роль на пізніших етапах навчально-тренувальної роботи, коли гімнаст виконує вправи самостійно.
