Основи тренування в легкій атлетиці

Тема: Основи тренування в легкій атлетиці.
Мета: Ознайомити студентів з основами тренувань в легкій атлетиці.
План

1. Основні положення.
2. Характерні особливості тренувального процесу легкоатлетів.
3. Основні засоби, методи і умови підготовки легкоатлетиста.

1. Спортивна підготовка, як єдиний процес формування і удосконалення рухових навичок спортсмена і його якостей – фізичних, моральних і вольових, будуються на загальних основах формування і розвитку рухової діяльності спортсмена з врахуванням його індивідуальних особливостей (стать, вік, рівень фізичної підготовленості і т. д.) , і тих умов, в яких проводиться тренування. Ні одне з завдань тренування не може бути успішно вирішено тільки засобами фізичних вправ. Характер спортсмена, рівень його знань, трудова діяльність, знаходяться в стійкому зв’язку з його спортивним життям і визначають успіхи в ній. Спортивна підготовка направлена на досягнення найвищих результатів в обраному виді легкої атлетики. Це дуже важливий стимул для молодих спортсменів, тренуватися наполегливо і упорно. З іншого боку, систематичні заняття спортом стали могутнім фактором розвитку сторін особистості, виховання сміливих, сильних, витривалих і загартованих людей, підготовлених до праці й захисту Вітчизни. В цьому процесі велика роль тренера, який планує підготовку, керує фізичним і моральним вихованням спортсмена. Таким чином, шлях до досягнення поставленої цілі, лежить через процес спортивного тренування, підготовки, керування цим процесом і умовами її підготовки.
Процес спортивної підготовки іде за трьома взаємопов’язаними і взаємообумовленими направленнями: виховання, навчання і фізичний розвиток. На практиці вказані три основні напрямки підготовки легкоатлетиста реалізовуються через загальну фізичну, технічну і теоретичну підготовку.
2.Спортивне тренування обґрунтовується на загальних педагогічних принципах – активності, наочності, доступності і систематичності. В той же час тренувальний процес має свої особливі риси.

1. Характерною рисою тренувального процесу є його багатогранність. Легка атлетика, як ні один вид спорту , складається з великої кількості різних видів.

По специфіці тренувального процесу, направленого на розвиток фізичних якостей легкоатлета, прийнято таке розділення:

1. Швидкісні види, характерні високою частотою рухів при значному збільшенню зусиль (біг на короткі дистанції і бар’єрний біг до 400 м).
2. Швидкістно – силові види, характеризуються короткочасними зусиллями в основній фазі руху (стрибки, метання).
3. Види, які характеризуються проявленням витривалості (біг на середні і довгі дистанції ходьба).
4. Види, які характеризуються комплексним розвитком якостей (багатоборства).

Тренувальний процес в цих групах при загальних закономірностях його розвитку має тенденцію, подальшого розвитку кожної з груп по завданням, етапам підготовки, засобам і методам. Все це говорить, що тренувальний процес в легкій атлетиці, з однієї сторони поєднаний загальними закономірностями спортивного тренування, з другої – глибоку специфіку розвитку.

1. Легка атлетика відноситься до групи видів спорту, досягнення в яких проявляються через одну вибрану форму техніки, яка має поетапний зміст і структуру рухів. Стабільність цієї техніки обумовлена відносною постійністю зовнішніх умов, визначених правилами змагань. Зовнішні умови можуть мінятися під впливом метереологічних факторів (вітер, сонце, злива) та зміст покриття. По особливостям режиму рухової діяльності види легкої атлетики поділяються на дві групи:

1.Види, техніка яких направлена на вміння розвивати напруження м’язів максимальної сили, координації в відповідності з руховими завданнями. До таких видів відносяться : (біг на короткі дистанції, бар’єрний біг, стрибки, метання).
2.Види, характерні проявленням витривалості при проявленні в оптимальних умовах інтенсивності. Техніка цих видів направлена на економію фізичних сил і підвищення ефективності оптимальних робочих зусиль (ходьба, біг на середні, довгі і наддовгі дистанції).

1. При великій різносторонності легкої атлетики мається різниця в степені залежності спортивного результату від фізичної та технічної підготовленості спортсмена. При постійній формі техніки досягнення спортивного результату в легкій атлетиці залежить від технічної підготовленості і функціональної підготовленості, але основною є остання.
2. Тренувальний процес легкій атлетиці має в основному двох-циклову побудову. Зараз всі спортсмени беруть участь в зимових змаганнях . В основному річна підготовка розподіляється на два цикла – осінньо-зимовий і весняно-літній.
3. Так як змагання з легкої атлетики проводиться в основному в літній період , то осінньо-зимовий підготовчий період характеризується , як довгий період і коротким як змагальний, а весняно-літній цикл, навпаки характеризується більш напруженим змагальним періодом.

3.Основні засоби і умови підготовки легкоатлета.
В підготовці легкоатлета використовуються фізичні і ідеомоторні вправи, удосконалення тренування, визначення зовнішніх умов середовища, засоби відношення, гігієнічний режим.
Фізичні вправи. Систематично виконуючи фізичні вправи легкоатлети удосконалюються в техніці, тактиці, розвитку своїх фізичних і вольових якостей. Фізичні вправи є головним засобом підготовки легкоатлета і діляться на три основні групи:
1-ша група. Вправи в тому виді легкої атлетики , в якому спортсмен спеціалізується, включаючи всі елементи і варіанти цього виду.
2-га група. Загальнорозвиваючі фізичні вправи які діляться на дві групи: а) вправи з других видів спорту (гімнастика, спортивні ігри, важка атлетика і т. д.), використовуються для загального фізичного розвитку, а не для специфіки
розвитку даного виду легкої атлетики: розвиток загальної витривалості і укріплення здоров’я –кроси літом, ходьба на лижах взимку ; для розвитку і укріплення м’язової системи – вправи з обтяженням; для розвитку швидкості – біг на короткі дистанції (30 м, 50 м, 60 м, 80 м); для розвитку спритності і покращення координації рухів – гра в баскетбол, вправи на гімнастичних снарядах. б)Загальнорозвиваючі вправи з різними предметами: палицями, скакалками, вправи на снарядах, тренажерах, нахили, повороти, згинання і розгинання кінцівок, стрибки. Загальнорозвиваючі вправи направлені на всебічний фізичний розвиток.
3-тя група. Спеціальні вправи представляють собою елемент, частину або зв'язок кількох рухів, взятих з даного виду легкої атлетики. Спеціальні вправи виконуються з використанням предметів і без них. Спеціальні вправи можуть виконуватись у незвичайних умовах: біг по піску, біг під гірку, стрибки по піску, метання з полегшеним ядром, диском і т. д. Це необхідно для психологічної підготовки, виховання у них вольових якостей і підвищення рівня розвитку фізичних якостей.
Ідеомоторні вправи – мислення, виконання руху дії. Їхній ефект обґрунтований на рухових і функціональних реакціях. Ці реакції хоч і дуже слабкі, але вони відповідають тим, що виникають при практичному виконанні цієї вправи, її частини, елементу, зв’язки, удосконалюють навички виконання даної вправи.
Аутогенне тренування – вплив на психологічний етап (для відпочинку, зниження збуджуваності, подолання рекордних рубежів).
Місце занять. Синтетичні бігові доріжки і місця для стрибків і метань. Бігові доріжки з піску, опилків, під нахилом, що дає можливість підвищити інтенсивність і об’єм вправ. На стадіоні необхідно мати місце для розвитку фізичних якостей на. Різнообразність зовнішніх умов також впливає на тренування. Проведення занять на різних спортивних майданчиках, в парках, в лісі, на березі річки – підвищує емоціональність тренування, допомагає збільшити об’єм, попереджає перетренування.
Гігієнічний режим (харчування, сон, розпорядок дня) і природні фактори (сонце, повітря, вода) – важливі фактори покращення ЦНС, укріплення здоров’я і загартовування. Вони підвищують життєдіяльність легкоатлета, дозволяють більш ефективно тренуватися, швидко відновлювати свої сили після занять.
Методи тренування (повторний, перемінний, інтервальний, контрольний, змагальний).