Основні фактори загартовування - повітря, вода, сонце - у поєднанні з фізичними вправами підвищують функціональні резерви організму і його стійкість до мінливості довкілля (підвищеної або пониження температури повітря, води, зниження атмосферного тиску тощо).
При систематичному, дозованому загартовуванні підвищується стійкість організму до різних інфекційних і простудних захворювань. Заняття фізичними вправами, зокрема, проведення ранкової гігієнічної гімнастики, фізкультпауз у легкому одязі на відкритому повітрі або старанно провітреному приміщенні, теж сприяють загартовуванню організму. Чудовий засіб загартовування - дозована ходьба і оздоровчий біг на с повітрі. Під час холодної пори року загартовування про у вигляді дозованих прогулянок пішки, ходьби на лижах, біг у повільному темпі в легкому одязі.
Найбільш поширеною формою загартовування в домашніх умовах є щоденне вологе обтирання тіла, обливання водою, холодний душ. Водні процедури є елементом загартовування, тому виконуючи їх, потрібно дотримуватись деяких правил, хто тільки починає загартовування, температура води повинна бути 28-30° С, кожні 3-5 днів її знижують на 1°С, поступово доводячи до 15-18 °С.
Обтирання починають з верхньої частини тулуба, завершують розтиранням від кінцівок до тулуба до появи приємної теплоти. Засвоївши розтирання, можна переходити до обливання чи прохолодного душу. Температура води при цьому на бути на 2-3 градуси вищою, ніж при останньому обтиранні. Через кожні 2-3 дні її можна знижувати на 1 градус, доводячи до 15-17 градусів. Для профілактики простудних захворювань рекомендується щоденне полоскання горла холодною водою. Дуже корисне купання у відкритих водоймах, доцільно щоденно ходити босоніж по піску, землі, калюжах.
Активні заняття чи загартовування відразу після перенесених захворювань можна починати тільки з дозволу лікаря.
Розпочинаючи загартовування, студентам рекомендується дотримуватись таких принципів: поступовість, індивідуальність, системність, безперервність, різноманітність засобів загартовування.
