Усі легкоатлетичні вправи поділяються на п'ять видів фізичних вправ: ходьбу, біг, стрибки, метання і багатоборства. В кожному з цих класифікації вправ існують свої різновиди та варіанти як для жінок, так і для чоловіків. Фізичні вправи забезпечують розвиток сили, швидкості, витривалості, поліпшують рухливість у суглобах, розширюють коло рухових навичок, сприяють вихованню вольових якостей.
Така всебічна підготовка особливо необхідна в юнацькому віці. Правилами визначені дистанції та умови змагань для чоловіків, жінок і спортсменів різних вікових груп.
Ходьба - спортивна вправа, яка суттєво відрізняється від звичайної ходьби і тому називається „спортивна ходьба”. Її особливістю є необхідність постійного контакту спортсмена з доріжкою. Порушення цієї вимоги призводить до переходу спортсмена на біг. Спеціальні судді, виявляючи фазу польоту, знімають спортсменів із змагань. Змагання зі спортивної ходьби проводяться на доріжці стадіону і на звичайних дорогах (дистанції від 3 до 50 км).
Біг - природний спосіб пересування. Він займає центральне місце в легкій атлетиці. Це пояснюється не тільки різноманітністю його варіантів, але і тим, що біг є складовою частиною стрибків та метань. Розрізняють: гладкий біг, естафетний біг, біг у природних умовах (крос), біг із перешкодами.
1. Гладкий біг проводиться на біговій доріжці по колу (проти годинникової стрілки) на певну відстань або час. При цьому розрізняють біг на: короткі відстані - від 30 до 400 м, середні - від 500 до 2000 м, довгі від 3000 до 10000 м, наддовгі дистанції - 20, 25, 30 км, а також марафонський біг (42 км 195 м), біг протягом однієї, двох годин. Коли тривалість бігу обмежена часом, то результат визначається довжиною дистанції (в метрах), пройденою за певний час.
2. Біг у природних умовах по пересіченій місцевості (крос) проводиться на дистанціях до 12 км для чоловіків та 6 км для жінок.
3. Біг із перешкодами поділяється на бар'єрний біг, який проводиться на біговій доріжці стадіону від 50 до 400 м з однотипними бар'єрами (від 5 до 10 шт.) на певній відстані і для кожного спортсмена окремо, та біг із перешкодами, який відбувається на біговій доріжці (через міцно встановлені бар'єри і яму з водою) на дистанціях 1500, 2000, 3000 м (стипль-чез ).
Естафетний біг - вид командного бігу, мета якого полягає в тому, щоб із найбільшою швидкістю пронести естафету від старту до фінішу, передаючи її один одному. Дистанція поділяється на окремі етапи за кількістю учасників у кожній команді. Учасник змагань, пробігши свій етап, передає естафету наступному бігуну. Етапи можуть поділятися на короткі - 4 х 60 м, 4 х 100 м, 4 х 200 м, 4 х 300 м, 4 х 400 м, середні - 3 х 800 м, 4 х 800 м, 10 х 1000 м, 4 х 1500 м і на змішані дистанції - 400 + 300 + 200 + 100 м або 100 + 200 + 300 + 400 м або 800 + 400 + 200 + 100 та інші. За умовами проведення естафети можуть бути зустрічними, відбуватись на доріжці стадіону чи вулицями міста (кільцеві або зіркові).
Стрибок – це спосіб подолання відстані за допомогою акцентованої фази польоту. Стрибки характеризуються короткочасними максимальними нервово-м’язовими зусиллями. За своїм призначенням вони поділяються на стрибки в довжину і висоту. Стрибки у висоту та з жердиною виконуються через вертикальні перешкоди з метою стрибнути якомога вище. Мета стрибка у довжину і потрійного стрибка стрибнути якомога далі. Як тести для визначення рівня фізичної підготовленості і як тренувальний засіб застосовуються стрибки з місця в довжину, висоту і потрійним.
Стрибаючи в довжину, використовують способи "зігнувши ноги", "прогнувшись" і „ножиці", у висоту – "переступання", "перекат", "хвиля", "перекидний" і "фосбюрі-флоп".
Потрійний стрибок складається з послідовно виконуваних "скоку", "кроку" і "стрибка". Стрибок із жердиною виконується за допомогою рухливої опори – жердини.
Заняття стрибками удосконалюють вміння володіти власним тілом, концентрувати зусилля в короткий проміжок часу, а також розвивають фізичні якості, які необхідні не тільки стрибунам, але і представникам інших видів спорту - баскетболістам, волейболістам, штангістам тощо.
Метання - це природний спосіб переміщення снарядів у просторі. В легкій атлетиці метання виконують на дальність, а результати вимірюють у метрах і сантиметрах. Зусилля, що прикладаються спортсменом під час метань, виконуються короткочасно та потужно, "вибухом". Для виконання метань залучаються різні групи м'язів рак, плечового пояса, тулуба і ніг, що вимагає від спортсмена високого рівня розвитку сили, гнучкості, координації рухів, вміння концентрувати свої зусилля.
За способом виконання легкоатлетичні метання поділяються на три види: з прямолінійного розбігу кидком із-за голови через плече (м'яч, граната, спис); із розгону снаряда обертами (диск, ядро, молот); після скоку поштовхом (ядро).
Багатоборства складаються з декількох видів: бігу, стрибків, метань (триборства, чотириборства і т.д.). Назва багатоборства указує на кількість видів, що входять до їх складу. Результати і рекорди в багатоборствах визначаються за спеціальними таблицями і становлять суму очок, отриманих у кожному виді. До класичних багатоборств належать десятиборство у чоловіків і семиборство у жінок. Багатоборство є основою для тренувань із окремих видів легкої атлетики.
Заняття багатоборством вимагають від спортсмена високого рівня технічної майстерності спринтера, сили метальника, пружності стрибуна, сміливості бар'єриста і витривалості бігуна на середні дистанції. Участь в змаганнях із багатоборств сприяє розвитку не тільки загальної витривалості, але і прояву вольових якостей, що є передумовою майбутніх успіхів і рекордів.
