Головною руховою дією де більш за все необхідна така якість як швидкість так це переміщення. Оскільки переміщення є основною частиною в грі в волейбол. Наприклад: щоб прийняти м’яч зверху майже завжди потрібно бистро зреагувати і зміститься під м’яч чи при блокуванні – гравцю №3 заблокувати нападаючий удар в зоні 4 тощо.
На сучасному високому рiвнi розвитку гри волейбол виконання необхiдних тактичних дiй можливе тiльки в умовах досконалого володiння технiкою цiєї гри. Для деяких елементів волейболу необхідно мати добре розвинені швидкісні здібності. Головною задачею якого є зреагувати і ефективно виконати наступну дію – комбінацію тощо.
Перемiщення у грi розв’язує техніко-тактичні завданя у різних ігрових ситуаціях, якi виникають раптово. Гравцю доводиться часто застосовувати переміщення: кроком, стрибком, бiгом. Для гри у волейбол характерне поєднання рiзних способів переміщень і прийняття раціонального положення для виконання наступної дії. На майданчику виникають різні ігровi ситуації, якi виматають від гравця негайно почати переміщення з великою швидкістю.
Щоб краще виконати наступну дію, волейболіст перебуває в положенні iгровоі стiйки. Якщо положення прийнято правильно, то створюються передумови для високо координованих рухiв, успішного виконання конкретного прийому техніки. Особливо важливе значення має правильна стійка для початківців. В них ще не сформовані правильні уміння та не пристосовані до швидкого переміщення по майданчику.
Відповідно до ігрової обстановки волейболіст повинен своєчасно прийняти раціональну стiйку і швидко переміщатися на майданчику. Для кожного вихідного положення характерні згинання ніг у колiнних суглобах і нахил тулуба. Необхідно підкреслити, що стійка, яка передує нападаючому удару чи блокуванню, значно вiдрiзняється від стійки тотовності для приймання м’яча пiсля удару чи з подачі.
Для правильното i своєчасного переміщення на майданчику гравець повинен вміти спостерігати і розгадувати ходи гравців суперника і своєї команди. А щоб гравець був у найкращому положенні готовності, рекомендується йому прийняти так звану динамічну стійку, переступаючи з ноги на ногу. Переміщатися до м’яча можна різними способами - звичайними приставними чи повільними кроками.
Якщо відстань між гравцем і м’ячем велика або м’яч летить досить швидко, то гравець біжить до м’яча або робить стрибок. Переміщатися можна в різні стороні, як вперед так і назад чи в сторони.
Переміщення волейболiста це пiдготовка до виконання основних iгрових дiй. Пiсля перемiщення гравець повинен зайняти таке вихiдне положення, щоб бути готовим до виконання наступних дій на майданчику. Його рухи специфiчнi: зiгнутий тулуб при ходьбі, нетиповi для ходьби рухи рук. Для бiгу характернi стартові ривки, подолання незначної вiдстанi i частi зупинки. Стрибок виконують для швидкого подолання незначної відстанi, а також для зупинки пiсля перемiщень.
Біг застосовують у тих випадках, коли потрібно швидко подолати відстань вiд 3—4 м ( перед нападаючим ударом) до 6 м i більше (коли м’яч приймають за межами майданчика).
Це ми розглянули необхідність швидкості в такому елементі волейболі, я к переміщення. Хоча швидкість необхідна і в інших елементах: на подачі – швидкість удару по м’ячу; блокуванні – переміщення та стрибок; нападаючого удару – більш проявляться у швидкій грі, перший темп тощо.
