Стрибучість - це якість волейболіста, яка займає одне із перших і головних якостей, яку повинен розвивати волейболіст, що значно визначає рівень гри в волейбол. Тому розвитку стрибучості необхідно приділяти багато уваги. В продовж багатьох років виникло безліч методик та вправ, спрямованих на розвиток саме цієї фізичної якості - стрибучість.
Проте, далеко не всі вправи та методики, що вимагають від волейболіста значних витрат сили, часу та енергії, що дають гарний результат, а саме: постійне та довготривале збільшення самого стрибка в висоту. Спортсменам, тренерам необхідно запропонувати простий, проте ефективний метод - комплекс вправ, спрямований на розвиток стрибучості. Комплекс включає в себе такі вправи.
1. Присідання на одній нозі, або як ще називають(«пістолет»). Вправу необхідно виконувати на кожну ногу, число повторень - 5-10 разів,в залежності від підготовки волейболіста. Цю вправу необхідно виконувати з середнім та повільним темпом, з метою запобігання травмування на тренуванні колінного суглоба, темп виконання повільний, вправу виконувати - обережно. Не можна різко «падати» вниз.
2. Вистрибування з грифом з положення напівприсіду. Вага грифа може бути до 20 кг, в залежності знову ж таки від підготовки волейболіста. Кількість виконання цієї вправи - 10-15 раз (вибирається в залежності від висоти вистрибування: щойно висота яку волейболіст почне подати, вправу необхідно припиняти). При виконанні вправи: В.п. ноги - на ширині плечей, спина - прогнута, тулуб - вертикально, гриф знаходиться внизу; глибина напівприсіду - максимальна.
3. Стрибки на скакалці. Виконується на носках, в середньому та повільному темпі, стрибки можуть бути рідними - на одній, два оберти під час трибку, тощо.
4. Вистрибування на тумбу. Це дуже хороша вправа. Висота тумби знову ж таки залежить від рівня підготовки. Кількість стрибків - від 7 до 15. темп - середній. Під час цієї вправи на п'яти не ставати.
Важливо відзначити, що вправа 2 надає навантаження на хребет волейболіста, особливо на поперековий відділ. Тому рекомендовано починати займатися цією вправою не раніше 17-18 років, коли опорно-руховий апарат достатньо уже розвинений і є міцним.
Представлений комплекс якій спрямованій на розвиток стрибучості простий і ефективний, який займає зовсім не багато часу (15-25 хвилин) і витрат енергії.
