Особливості розвитку швидкістно - силових здібностей метальників списа

ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ І. ЗНАЧЕННЯ ШВИДКІСТНО – СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ В АЦИКЛІЧНИХ ВИДАХ ЗМАГАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МЕТАЛЬНИКІВ СПИСА.
1.1. Швидкісно - силові здібності та їх прояви у дітей та підлітків
1.2. Вікові особливості розвитку швидкої сили
1.3. Місце швидкісно-силової підготовки у фізичному вихованні метальників спису
РОЗДІЛ ІІ. МЕТОДИКА РОЗВИТКУ ШВИДКІСТНО – СИЛОВИХ ЯКОСТЕЙ МЕТАЛЬНИКІВ
2.1. Особливості методики розвитку швидкісно-силових здібностей у школярів середнього віку
2.2. Методика навчання техніці метання списа
РОЗДІЛ ІІІ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
ВИСНОВОК
СПИСОК ЛИТЕРАТУРИ
ДОДАТОК № 1

Фрагмент № 1

ВСТУП

Актуальність. Метання спису, як вид спорту і засіб фізичного розвитку є прикладна, координаційно-складна рухова дія, в процесі виконання якої бере участь велика кількість рухових ланок тіла, необхідні узгодженість в їх русі і визначає зусилля у просторі, в часі і за м’язових зусиль.
Часто метання, у зв'язку з їх координаційною складністю, браком інвентарю, відсутністю обладнаних місць занять, складністю організації великого числа що вчаться і по ряду інших причин приділяється недостатньо часу і уваги на уроках фізичної культури у школі.
Виконання метання в повній координації, за участю великих м'язів тулуба і кінцівок сприяє розвитку тілесної спритності, формуванню «схеми тіла», що є важливою умовою забезпечення життєдіяльності організму, що розвивається. Як вказують [25] «схема тіла» або «модель тіла» це – функціональний орган, що забезпечує як узгоджену цілісну діяльність багаторівневої біомеханічної системи з величезною кількістю мір свободи, так і орієнтування в навколишньому середовищі. Таким чином, роль метання, як засобу фізичного розвитку школярів очевидна [8; 25; 32; 57].
Вивчення методичної і наукової літератури показало, що в даний час в практиці існують переважно два підходи до послідовності навчання метанню: один з них широко використовується в тренуванні метальників-спортсменів (В.Н. Тутевіч, 1960; А. Сулієв, 1961, 1982; B.C. Фарфель, 1975; В. Кліменко, Л. Літвіненко, 1976 і ін.) Відповідно до такого підходу навчання здійснюється у наступній послідовності: спочатку відбувається навчання рухів ніг, потім тулуба і метальної руки. Тут наголошується така послідовність роботи м'язів, що найповніше використовує їх силу і що забезпечує якнайкращий результат у метанні: на початку скорочуються сильніші м'язи, що забезпечують повільні рухи великих ланок тіла, потім менш сильні і до кінця зусилля – м'яза дистальних ланок тіла. Інший підхід – загальноприйнята методика навчання метання списа у школі (А.Н. Макаров, 1974 [60]; А.В. Бондарчук, К.І. Буханцев, 1984; І.В. Лазарев, В.С. Кузнецов, 1999 і ін.) В ній представлена зворотна послідовність навчання: рухи руки, тулуба, потім ніг.
Переважно використовується метод навчання по частинах...

Мета роботи – дослідження швидкісно-силової підготовки метальників.
Завдання:
1. Визначити шляхи удосконалення швидкісно – силової підготовки метальників спису.
2. Побудова швидкісно – силової підготовки в річному циклі тренування метальників спису.

Об’єкт дослідження – спортивна підготовка метальників спису.
Предмет дослідження – удосконалення швидкісно – силової підготовки метальників спису...

Фрагмент № 2

1.3. Місце швидкісно-силової підготовки у фізичному вихованні метальників спису

Спорт, як відомо, є ефективним засобом підвищення рівня фізичної підготовленості дітей. Існує спорт масовий і вищих досягнень. Між ними діє тісний зв'язок. Спортивні досягнення світового рівня визначають спрямованість масового спорту і породжують прагнення до ранньої спортивної спеціалізації, що, в свою чергу, приводить його до вузькоспеціалізованої спрямованості. Рання спеціалізація в більшості видів спорту недоцільна через труднощі прогнозування схильностей і задатків, що займаються в цьому віці до певного виду спорту. Великий відсів займаються і невисокий ефект роботи спортивних шкіл пов'язаний саме з помилками у відборі та спортивної орієнтації на початковій стадії підготовки спортсменів. Ці висновки зроблені на основі аналізу проведених досліджень В.Г.Нікітушкіним [54].
Вузькоспеціалізована підготовка, перешкоджає правильному формуванню дитячого організму, становленню життєво важливих рухових навичок та розвитку фізичних якостей і раніше засуджувалася провідними фахівцями в галузі фізичного виховання. Спеціалізація в ранньому підлітковому віці також перешкоджає зростанню спортивних результатів при переході в наступну вікову групу, а іноді стає причиною серйозних відхилень у здоров'ї юних спортсменів. Початковий етап занять спортом повинен орієнтуватися на різнобічну фізичну підготовку, спрямовану на гармонійне фізичний розвиток, збагачення рухових вмінь і навичок та створення міцної бази спортивної майстерності.
Ми вправі очікувати приплив повноцінного резерву в тому випадку, якщо будуть умови гарної різнобічної фізичної підготовки, що допомагає подальшому розвитку і вдосконаленню підлітків у спортивній діяльності. Основним завданням на даному етапі є відбір моторно-обдарованих дітей та виявлення їх психомоторного статусу. В результаті такої роботи можна цілеспрямовано впливати на розвиток фізичних якостей, формування навичок і вмінь, створювати сприятливі передумови для подальшої спеціалізації.[22]
Основна спрямованість спортивного тренування на попередньому етапі підготовки - загальна фізична підготовка. Загальна фізична підготовленість є обов'язковою умовою зростання спортивного результату і технічної майстерності майбутніх спортсменів. Чим вище рівень загальної фізичної підготовленості, тим успішніше реалізуються поставлені цілі і завдання.
Багато фахівців вважають, що досягнення високих результатів у різних видах спорту залежать від рівня розвитку швидкісно-силових якостей [13, 51, 54, 57].
Для вдосконалення технічної майстерності роль швидкісно-силової підготовленості є провідною для метання спису, де швидкісно-силова підготовка спрямована на розвиток здатності атлета долати зовнішній опір при максимально швидких рухах [14, 16].
Рівень швидкісно-силової підготовленості і вміння спортсменів повноцінно його використовувати є визначальними у вдосконаленні технічної майстерності, що вимагають прояви вибухових зусиль. Така думка Ю.В.Верхошанского (33). Про те, що швидкісно-силова підготовка є найважливішим розділом системи тренування, повідомляють і літературні джерела про питання юнацького спорту. Ряд досліджень, проведених з юними спортсменами, свідчить про наявні об'єктивні причини, які обумовлюють початок розвитку швидкісно-силових якостей на ранніх етапах спортивного вдосконалення [26].
Розумний підбір засобів і методів тренувань метання спису з урахуванням закономірностей вікового розвитку організму - один з провідних аспектів підвищення спортивної майстерності на початкових етапах багаторічної підготовки [39, 54].
Юнацький спорт передбачає необхідність розвитку фізичних якостей в їх взаємозв'язку при достатньому співвідношенні і розумному чергуванні в навчально-тренувальному процесі з урахуванням вікових особливостей підліткового організму. На думку деяких фахівців.[21]
Оптимальне співвідношення передбачає переважання тієї частини в загальному обсязі навантаження, яка спрямована на розвиток рухової здібності в даному виді спорту.
Разом із забезпеченням різнобічної фізичної підготовленості займаються тим чи іншим видом спорту В.П.Філін вважає за доцільне включення комплексів спеціальних вправ, спрямованих на розвиток фізичних якостей, що мають важливе значення для технічного вдосконалення.
Аналізуючи наукові дані, можна зробити висновок, що швидкісно-силові якості та вибухова сила м'язів на етапі попередньої підготовки метальників мають важливе значення.
На прикладі юних метальників списа було показано, що спочатку рівень швидкісно-силової підготовленості спортсменок робить менший вплив на результат, ніж рівень розвитку сили; в подальшому ті спортсмени, які орієнтувалися на розвиток швидкісно-силових якостей, мали кращі результати, ніж ті з них, які розвивали силу [33].

Фрагмент № 3

2.2 Методика навчання техніці метання списа

Завдання 1. Ознайомити з технікою метання списа. Дана задача аналогічна з технікою метання гранати (м'яча).
Завдання 2. Навчити триманню і викиданню списа.
При виборі способів «хвата» списа слід враховувати особисті відчуття займаються. Для визначення зручного хвата необхідно застромити спис перед собою на відстані витягнутої руки і охопити древко, розташувавши пальці правої руки зверху і уздовж обкладинки, щоб відчути хороший упор. Далі виконуються наступні вправи:
- метання списа відбувається обома руками з різних положень з напрямком списи в землю. При метанні списа обіруч снаряд тримається над головою, ліва рука - ззаду правій;
- метання списа з місця в ціль однією рукою. Спис утримується над плечем, передпліччя якомога ближче до древка списи, ліва рука витягнута вперед.
Мета цих вправ - навчити займаються прикладати зусилля точно в поздовжню вісь списи, стежити, щоб лікоть метальної руки не згинався заздалегідь.
Завдання 3. Навчити метанню списа з місця.
Основні засоби навчання:
- імітація фінального зусилля з вихідного положення - стоячи лівим боком у напрямку метання, ліва нога - попереду, рука з списом над плечем відводиться назад - вниз, права нога згинається на рахунок «раз», тулуб закручується і нахиляється вправо. На рахунок «два», повертаючись грудьми вперед, випрямляючи ногу і піднімаючи руку зі списом ліктем вперед, навчаються приймають положення «натягнутого лука»;...

Фрагмент № 4

ВИСНОВКИ

Початкова підготовка до поглибленої спортивної спеціалізації найчастіше припадає на підлітковий вік, коли в організмі відбуваються великі зміни внаслідок статевого дозрівання. Цей процес дуже впливає на психічний розвиток підлітка.
Основні зміни в особистості підлітка полягають у становленні його самостійності, адже він відчуває в собі сили, щоб самому вирішувати деякі практичні завдання. Звідси і випливають вимоги підлітка визнати його право бути дорослим. Однак тренер повинен знати, що більш зрілі і самостійні висновки характерні лише для старшого підліткового віку, який найчастіше починається з 14-15 років.
Віковий аналіз швидкісно-силових здібностей показує, що у хлопчиків 8—10 років приріст показників, які характеризують розвиток цих здібностей, становить 22%, 9—10 років —4%, 10—11 років—18%. У дівчаток ці дані відповідно 11%, 5 % і 18 %. Тому на початковому етапі спортивної підготовки як хлопчиків, так і дівчаток планують значний обсяг вправ швидкісно-силової спрямованості.
 Інший обсяг навантаження планується при вихованні швидкісних здібностей. Приріст показників розвитку цих здібностей у хлопчиків становить 10%, а в дівчаток 15 %. Внаслідок цього фізичне навантаження у дівчаток 8—-9 років значно вище, ніж у хлопчиків. У хлопчиків у цьому періоді спостерігається зменшення приросту показників швидкісних здібностей, а, отже, обсяг тренувального навантаження цієї спрямованості у них знижується. Це зменшення невелике й тимчасове, і вже з 9—10 років їхнє тренувальне навантаження може бути таким самим, як і для дівчаток.
На початковому етапі спортивної підготовки у хлопчиків 11 —12 років показники приросту швидкісно-силових здібностей (10%) майже не відрізняються від аналогічних показників у дівчаток (7 %). Надалі, під кінець періоду статевого дозрівання, темп розвитку цієї здібності знову збільшується і в дівчаток 13—14 років становить 8 %, а хлопчиків 14—15 років — 11 %.
На підставі цих даних можна збільшувати застосування засобів виховання швидкісно-силових здібностей для хлопчиків на початку та в кінці періоду статевого дозрівання, тобто у 11 —12 і 14—15 років. У решті вікових періодів використовують середні навантаження.
У дівчаток великий обсяг вправ швидкісно-силового характеру планують на 11 —12 і 13—14 років. В інші роки, коли формування та розвиток швидкісно-силових якостей дещо сповільнюється, рекомендується застосовувати навантаження середнього обсягу. Загальний темп приросту цієї здібності у хлопчиків за весь підлітковий період дорівнює 31 %, у дівчаток — 12 %.
 Значно зростають у підлітковому віці темпи приросту швидкісних можливостей. Так, у хлопчиків цей показник сягає 26 %, у дівчаток він дорівнює 11 %. Тому для хлопчиків планують велику кількість вправ швидкісного характеру. Виняток становить період з 12 до 13 років, коли рекомендується середній обсяг навантажень, бо темп приросту силової здібності в цей час становить 2 %. У дівчаток великий обсяг фізичних вправ силової спрямованості допускається з 12 до 13. років; у інші роки — обсяг середній....