Методика та послідовність швидкості кидків м'яча в кошик однією і двома руками на уроках фізичної культури з учнями старшого шкільного віку

ВСТУП
РОЗДІЛ № 1. ОСНОВИ ТА ХАРАКТЕРИСТИКА БАСКЕТБОЛУ
1.1. Характеристика баскетболу, як засобу фізичного виховання
1.2. Характеристика, класифікація й значення кидків у сучасному баскетболі
1.3. Вимоги до сучасних кидків і методика початкового навчання
1.4. Схема рухової дії під час кидка в кошик
1.5. Сили, що викликають рухову дію, їх походження і взаємодія
РОЗДІЛ № 2. МЕТОДИКА НАВЧАННЯ КІДКІВ М’ЯЧА В КОШИК
2.1. Завдання для формування та вдосконалення умінь і навичок при виконанні кидків м’яча в кошик
2.2. Методи і прийоми навчання техніки кидка м’яча в кошик
2.3. Вправи - ??гри при навчанні кидків в кошик
2.4. Завдання для розвитку рухових якостей при навчанні техніці кидків в кошик
РОЗДІЛ 3. ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
3.1. Основні завдання та процедура експерименту
3.2. Організація дослідження
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Фрагмент № 1

ВСТУП

Актуальність. У сучасному житті усе більше використання занять фізичними вправами спрямовано не на досягнення високих результатів, а на підвищення їхнього оздоровчого впливу на широкі маси населення. Для рішення цієї глобальної проблеми найбільш ефективними засобами є, насамперед, спортивні ігри [ Матвєєв Л.П, 1991].
Сучасний баскетбол перебуває в стадії бурхливого творчого підйому, спрямованого на активізацію дій, як у нападі, так і у захисті.
Баскетбол є одним із засобів фізичного розвитку й виховання молоді [Портнов Ю.М., 1997].
Відповідно до комплексної програми фізичного виховання школярів [Матвєєв Л.П., 1995] баскетбол є одним із засобів фізичного виховання. Техніка гри в баскетбол різноманітна. Найважливішим технічним прийомом - кидки. Від точності кидка, в остаточному підсумку, залежить успіх у грі. Кидком м'яча школярі починають навчатися в 6-х класах. Однак, ми не знайшли дані літератури, що відбивають рівень навченості школярів кидкам, які вивчаються по шкільній програмі.
Знання рівня навченості й динаміки становлення техніки кидка дозволить учителям підбирати й використовувати в уроці засоби, що забезпечують навчання на більш високому рівні.
Не зважаючи на чималі позитивні зміни в розвитку баскетболу в світі, існують серйозні проблеми, що гальмують його розвиток та знижують красу самої гри. Це такі проблеми: технічна підготовленість гравців, невисока ефективність дистанційних кидків, тактична та психологічна підготовка, рівень втомленості та його вплив на ігрові дії. Перелічені проблеми пов’язані з відсутністю високоякісного наукового обґрунтування та недостатньо вивченими або зовсім не освітленими деякими аспектами, пасивністю тренерів-викладачів, що працюють на різних рівнях національного баскетболу.
За думкою провідних фахівців спортивної науки, вже вичерпані можливості підвищення об’єму і інтенсивності тренувальних навантажень. Головне тепер – розумне їх дозування, вміле планування, раціональне розширення функціональних можливостей організму спортсмена [7-10].
Кидок м’яча у кошик є вершиною ігрових дій, йому “підкорена” вся діяльність гравців при організації гри. Вся тренувальна робота, в усіх її формах спрямована на кращу підготовку спортсменів з метою полегшення умов подолання цілі [1-2].
Мета роботи: вивчення питань рівня навченості учнів 10 -их класів техніці виконання кидка однією рукою від плеча з місця та двома руками зверху.
Об'єкт дослідження - навчальний процес учнів на уроках фізичної культури по баскетболу.
 Предмет дослідження - у роботі вивчалася ефективність засобів навчання й рівень навченості учнів 10 -их класів на уроках фізичної культури.
Завдання дослідження:
1. Виявити динаміку показників влучення при кидках однією рукою від плеча та двома руками зверху з місця.
2. Виявити технічні помилки в техніці кидків в учнів 10 -их класів при вивченні баскетболу.
 Гіпотеза. У нашій роботі я виходив із припущення про те, що кидок однією рукою є ефективнішим способом взяття кільця при виконанні кидка з місця і корегування навчального процесу на основі виявлення й наступного виправлення помилок, підвищить ефективність процесу навчання кидкам у баскетболі.

Фрагремнт № 2

1.2. Характеристика, класифікація й значення кидків у сучасному баскетболі

Сучасна тенденція гри визначає спрямованість технічної підготовки. Високих результатів можна досягти тільки при високому рівню технічній підготовленості гравців. Для цього баскетболіст повинен:
1) володіти відомими сучасному баскетболу прийомами гри й уміти здійснювати їх у різних умовах;
2) уміти сполучити прийоми один з одним у будь-якій послідовності в різних умовах гри. Різноманітність дій, сполучаючи різні прийоми в умовах єдиноборства із супротивником;
3) володіти комплексом прийомів, якими в грі доводитися користуватися частіше, і виконувати їх з найбільшим ефектом;
4) постійно удосконалювати прийоми, поліпшуючи загальну погодженість і швидкість їхнього виконання.

У баскетболі успіх команди забезпечує точний завершальний кидок. Донедавна, та й у справжні дні основний засіб нападу – це кидок однією рукою зверху в стрибку. У змаганнях найсильніших чоловічих команд миру до 70% всіх кидків із гри виконуються саме цим способом, з різних дистанцій[30].
Основні характеристики кидка. Говорячи про кидки в баскетболі, варто мати на увазі три основних їх характеристики - види кидка, стиль і техніку, що розуміється тут як організаційну структуру рухів при кидку.
Баскетбольні снайпери відрізняються в стилях, у різновиді кидків. Але вони не відрізняються в основах техніки - біомеханічних принципах рухів - рук, ніг, тулуба при напрямку м'яча точно в кошик. Основи техніки, такі як робота ніг, тримання м'яча й напрямок ліктя руки, що кидає, не однакові у різних снайперів.
Кидки в кошик - найважливіший елемент у баскетболі. Щоб виграти матч, команда повинна перевершити супротивника в рахунку, а це досягається при більш точних кидків. Всі інші прийоми гри служать створенню умов для оволодіння кошиком. Щоб приносити користь команді, кожний гравець повинен уміти влучно вражати кошик[28]...

Фрагмент № 3

2.2. Методи і прийоми навчання техніки кидка м’яча в кошик

Для стабілізації рухових навичок з метою підвищення результативності при виконанні кидків багато фахівців (А. ??Я. Гомельський, А. Д. Леонов, Ю. І. Львова, С. Максименко та ін) рекомендують такі методичні прийоми [11]:
1) Виконання по 100 кидків на кожному тренувальному занятті;
2) Виконання кидків тимчасовими відрізами (за 5, 10, 15 хвилин).
3) Особисто-командні змагання по різновидам кидків;
4) Виконання різних видів кидків після різних ігрових прийомів: кидків з гри, ведення м'яча і т.д.
Юнаки старших класів повинні кидати з відстані близько 3,6 м від кільця, яке встановлюється на висоті близько 2,75 м.
Більшість вправ, які використовуються при формуванні техніки досить складні, а для більшості і не знайомі. Необхідний правильний показ. Практика показує, що одноразова демонстрація досліджуваного елемента недостатня. Непогано залучати для показу складних елементів гравців збірної з баскетболу. При початковому вивченні не можна допустити елемент змагання серед учнів, так як це може призвести до помилок у техніці. Багато руху необхідно починати вивчати без м'яча. Наприклад, такі елементи як кидок, передача м'яча, повороти. Не можна проводити навчання в кінці заняття або після вправ вимагають значного напруження м'язових зусиль і уваги. Застосування ігор та естафет з використанням раніше вивчених елементів дозволить глибше закріпити пройдений матеріал. Викладач може успішно вирішувати поставлені завдання, застосовуючи різні методичні прийоми і раціональні способи організації. При цьому необхідно вирішити два завдання: підвищити якість навчання і досягти оптимальної фізичного навантаження на занятті.
Досягнення запланованих результатів багато в чому залежить від підбору підвідних і спеціальних вправ, широкого використання наочних посібників і технічних засобів навчання. Також у процесі закріплення пройденого матеріалу необхідно використання великого обсягу вправ змагального характеру.
При вдосконаленні, природно, необхідно поєднання різноманітних завдань і велику увагу приділяти інтегральної підготовки.
Нижче наведена приблизна послідовність вивчення елементів баскетболу. У залежності від умов роботи викладач на основі цієї послідовності може сам підібрати різноманітні вправи та естафети для оволодіння технічними прийомами і застосування їх на великій швидкості.
У навчально-тренувальному процесі груп застосовуються такі вправи для відпрацювання техніки та результативності кидка м’яча в кошик [10]:
1) кидки між виконанням різних ігрових вправ;
2) кидки із завданням потрапити два або три рази поспіль;
3) кидки з завданням якомога більше попадань поспіль;
4) кидки із застосуванням м'ячів різної ваги і діаметра: баскетбольні, волейбольні, гандбольні, футбольні;
5) кидки із закритими очима;
6) кидки з різних вихідних положень: стоячи, сидячи, стоячи на колінах і т.д.,
7) кидки, наближені до ігрової обстановці, після промаху - прискорення до протилежної лицьової лінії і назад, згинання, і розгинання рук в упорі лежачи і т.д.

Фрагмент № 4

ВИСНОВОК

З вищенаведеного хочеться зробити наступні висновки: по-перше, баскетбол залишається однієї з найкращих ігор у закритих приміщеннях для розвитку майже усіх фізичних якостей та кондицій учнів: витривалості, міцності, швидкості, гнучкості, прицільності, швидкості мислення тощо. По-друге, більшість шкіл в Україні мають достатню матеріально-технічну базу для проведення гри в баскетбол як в закритому приміщенні, так і на відкритих майданчиках.
Провівши даний експеримент результати свідчать, що найбільш ефективними кидками є кидок однією рукою від плеча. Хоча результати кидків двома руками теж є ефективними і цей спосіб взяття кошика також необхідно освоїти и розвивати, оскільки цей спосіб частіше використовується під час щільної опіки гравця. Що часто буває під час гри в баскетбол.
Кидок однією рукою від плеча - не тільки спосіб добування очок, а й є найефективнішим способом попасти м’ячем в кошик. До того ще й засіб психологічного впливу на супротивника. Але успіх у таких кидках може принести тільки систематична тренування в них.
Урок щодо вдосконалення кидків будується так. Займаються розбивають на групи-за кількістю щитів у залі. У кожної групи, наприклад, по два м'ячі. За сигналом перші гравці груп кидають по кільцю. Після виконання двох кидків гравець встає в кінець своєї колони. Через певний час за сигналом тренера групи переміщаються за годинниковою стрілкою до сусіднього щиту і продовжують виконувати вправу, вважаючи кількість кидків і влучень. Пройшовши всі щити в залі, учні доповідають учителю, скільки разів вони кидали і скільки потрапляли у кошик. Цифри учитель записує.
Завдання в заочному змаганні кидків може бути різне. Наприклад, хто з 500 або 1000 кидків потрапить найбільшу кількість разів. Коли закінчиться одна серія з 500 кидків і визначиться переможець, можна почати другу серію і т. д. Таким чином, до кінця навчального року учитель ясно уявить собі, наскільки успішно йде освоєння кидка, у хлопців змагання викличе більший інтерес до кидків , ніж тренування без урахування результатів.