ВСТУП.
РОЗДІЛ 1. ФІЗИЧНА ПІДГОТОВКИ ЯК ВАЖЛИВА СТОРОНА ПІДГОТОВКИ ТЕНІСИСТІВ
1.1 Спеціальна фізична підготовка
1.2 Режим тенісиста
1.3 Вправи для розвитку фізичних якостей тенісиста
РОЗДІЛ 2. ТАКТИЧНА ПІДГОТОВКА ТЕНІСИСТА
2.1 Значення нервової системи в процесі тактичної підготовки
2.2 Тактика поодинокої гри
2.3 Тактика парної гри
ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНА ЧАСТИНА
ВИСНОВКИ
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ
Додаток № 1
Додаток № 2

Фрагмент № 1

ВСТУП

Настільний теніс - гра захоплююча, нескінченно різноманітна, доступна усім від мала до велика. Він азартний і невибагливий. Легкість і швидкість рухів, стрімкість атак і самовідданість захисту, несподіванка технічних комбінацій являють собою видовище, що захоплює.
Популярність настільного тенісу пояснюється ще й тим, що він впливає на загальну фізичну підготовку, сприяє розвитку швидкості, сили, спритності, витривалості, вдосконаленню таких життєво необхідних навичок, як біг, стрибки.
Гра в настільний теніс відрізняється високою активністю, потребує прояву різнобічних фізичних, моральних і вольових якостей та рухових дій, інтелектуальних здібностей. Ці особливості роблять настільний теніс одним з найдієвіших оздоровчих і виховних засобів, які впливають на організм людей, що ним займаються.
Можливості одночасного розв’язання оздоровчих і виховних задач, особливо важливі при використанні гри на заняттях з дітьми, підлітками і студентською молоддю. Оздоровча цінність настільного тенісу винятково висока: покращується функціональний стан центральної нервової системи, розширюються можливості інших функціональних систем організму, особливо серцево-судинної системи. Під час гри відбуваються позитивні зміни в опорно-руховому апараті, збільшується рухомість у суглобах і сила м’язів, удосконалюється діяльність аналізаторів.

Мета роботи: проаналізувати сутність підготовчих етапів з настільного тенісу у школярів старшого шкільного віку.
Предмет дослідження – підготовка та навчання школярів до гри настільного тенісу.
Об`єкт дослідження – учні - тенісисти.

Фрагмент № 2

1.2. Режим тенісиста

Швидкісно-силові якості, як вважають майстри спорту СРСР Г. В. Барчукова й А. В. Біляків, найбільше ефективно можна тренувати, застосовуючи кругове тренування. Вони пропонують комплекс кругового тренування, що складає із шести серій. У кожній - від 10 до 12 вправ. Кожна вправа триває 30 секунд, за ним 30-секундний відпочинок. Після проходження всіх "станцій" двічі робиться 15-хвилинна перерва, потім знову виконуються дві серії і знову перерва. Звичайно, така інтервальне тренування під силу тільки добре підготовленому спортсменові. У комплекс вправ кругового тренування входять: жим лежачи зі штангою, підтягування на поперечині, присідання зі штангою вагою 30-40 кг, стрибки зі штангою вагою 25 кг на плечах, стрибки в упорі лежачи на руках і ногах одночасно, опускання ніг за голову з положення лежачи на спині, ярыжки на узвишшя (80 см) або через бортик, "складання" з положення лежачи - одночасне піднімання рук і ніг, вправи з диском від штанги вагою 10 - 15 кг - випрямлення рук від грудей уперед, нагору, вправо, уліво.
Наступний комплекс кругового тренування припускає менше навантаження. Він включає: віджимання руками від статі, ноги при цьому знаходяться на гімнастичному ослоні; обертання ніг у положенні лежачи на спині; переміщення в 4-метровій зоні (мал. 4), при переміщенні можлива імітація ударів праворуч і ліворуч; вистрибування нагору з глибокого присіду; біг на місці з високим підніманням стегна; нахили вперед та назад з діставанням носків і п’яток ніг; стрибки через ослін боком. Кожна вправа виконується з установкою повторити його якнайбільше раз.
У спеціальній фізичній підготовці велике місце варто приділяти імітаційним вправам. Ті ж автори рекомендують наступний комплекс імітаційних вправ: 10 різних ударів по 30 секунд із коротким інтервалом відпочинку, причому 30 секунд вправа виконується у високому темпі або 15 секунд - у звичайному темпі, а наступних 15 секунд - у максимальному темпі; або 10 секунд - у нормальному темпі, 10 секунд - у швидкому темпі й останні 10 секунд - на межі швидкісних можливостей. Імітацію можна виконувати як коштуючи на місці, так і в сполученні з роботою ніг. Рекомендується імітація посилень: два удари середньої сили, одна завершальний, імітація ударів по свічі, імітація подач з гантелями.

Фрагмент № 3

2.2 Тактика поодинокої гри

Граючи з суперником один на один можна використовувати наступні тактичні дії для ефективної гри і перемоги над суперником:
Тактичний варіант «заплутування ігрових дій» використовують для виграшу очка - виконують технічні прийоми, в яких надають м'ячу різні обертання, змушуючи суперника перед кожним ударом вирішувати, як зіграти далі. Тут можна використовувати різні технічні прийоми і по-різному: посилаючи м'ячі то довгі, то короткі, з різним обертанням верхнім, нижнім, нижньо-бокових і т. д. Цей тактичний варіант рекомендують проти гравців, слабо розбираються у вирощених м'яча або не вміють швидко аналізувати виникаючі ігрові ситуації. Тактичний варіант нелогічна гра »(обмани) можна з успіхом використовувати у зустрічах з гравцями будь-якого стилю гри, вдаючись до обманним рухам, щоб ввести суперника в оману і змусити помилитися. Припустимо, ви всіма підготовчими діями показуєте, що будете виконувати накат по діагоналі, але в останній момент взаємодії ракетки з м'ячем направляєте його по прямій або замахуєтеся так, ніби збираєтеся нанести сильний удар. Суперник, природно, відходить від столу, а ви, підбивши ракетку до м'яча, злегка перебиваєте його через сітку. Однак застосування цього тактичного варіанту вимагає відмінного володіння технікою і гарного «почуття» м'яча.
Тактичний варіант «усипляння уваги і наступні несподівані швидкі дії» також застосовують у зустрічах з гравцями різного стилю гри, але найбільш ефективний він в грі з тими, хто дотримується захисного або універсального стилю гри. Як зазвичай діють, ведучи таку гру? Одноманітно і довго ви перекидає м'яч на сторону суперника будь-якими найбільш зручними для вас технічними прийомами, намагаючись приспати його пильність, а потім несподіваним націленим ударом або топ-спіном посилаєте в незручному для того напрямку. Тактичний варіант «безкомпромісна гра» гарний у грі проти сильного суперника. Тут ви граєте, якщо так можна висловитися, відкрито, намагаючись використовувати свої сильні технічні прийоми проти слабких його сторін. У такій грі намагайтеся першим завдати швидкий і сильний удар, але пам'ятайте, що при цьому не повинна страждати його точність і стабільність. Цінність такого тактичного варіанту полягає в тому, що він дозволяє або відразу виграти очко, або створити передумови і змусити суперника помилитися.

Фрагмент № 4

ВИСНОВКИ

Основу підготовчих етапів до змагань з настільного тенісу становлять тактична та фізична підготовка, а також важливим аспектом є психологічна підготовка.
При вивченні науково-методичної літератури з психології, психології спорту та з тенісу увага була виділена значенню психологічної підготовки у гравців в теніс, опису структури вольових якостей, їх прояв в різних видах спорту. Були розглянуті засоби формування і розвитку вольових якостей спортсменів ведучими теоретиками і практиками тенісу.
При вивченні спеціальної літератури та літератури з психології спорту вивчались засоби і методи визначення самооцінки розвитку вольових якостей спортсменів.
Розмаїтість рухових навичок і дій, різних за координаційною структурою й інтенсивності, сприяє розвиткові усіх фізичних якостей. У процесі ігрової діяльності що займаються одержують досить значну й у той же час посильне фізичне навантаження і разом з тим емоційну зарядку. Навчання основам настільного тенісу входить у програму вузів. Учні повинні опанувати новими елементами техніки і тактики гри, ознайомитися з основними правилами гри. Заняття по настільному тенісі повинні бути спрямовані на фізичний розвиток студентів, ознайомленню їхній з дисципліною, режимом дня, гігієною і самоконтролем.