ЗМІСТ

ВСТУП
РОЗДІЛ І. СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИЙ ЗМІСТ СУЧАСНОЇ ФІЗИЧНОЇ І СПОРТИВНОЇ ПІДГОТОВКИ
1.1. Формування системи спортивної підготовки
1.2. Структура системи спортивної підготовки
1.3. Організація навчально-тренувального процесу
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ
РОЗДІЛ ІІ. ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ТА ВІДБІР УЧНІВ В НАВЧАЛЬНО - ТРЕНУВАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ
2.1 Закономірності і принципи навчання
2.2 Засоби й методи навчання
2.3. Відбір та орієнтація на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ
ВИСНОВОК
ЛІТЕРАТУРА

Фрагмент № 1

ВСТУП

Актуальність. Одним з основних завдань педагогіки фізичної культури є розробка системи, яка забезпечила б оптимальний розвиток індивідуальних здібностей учнів, диференційоване навчання відповідно до їхніх запитів і нахилів. Побудова такої системи потребує, передусім, глибоких і всебічних знань об'єкта впливу особистості учня в динаміці її росту і розвитку.
Кожен рік у спортивні школи, секції, спеціалізовані класи приходять тисячі дітей і підлітків, які хочуть займатися одним з видів спорту. Спорт як виховна, ігрова і змагальна діяльність базується на застосуванні фізичних вправ і має соціально значимі результати, набуває величезного значення у житті сучасного суспільства.
У процесі занять спортом не лише зміцнюється стан організму і удосконалюються особисті якості, а й розкриваються індивідуальні здібності і можливості людини.
Теорія і практика спортивної підготовки підростаючого покоління, яка має - десятирічний досвід, що свідчить про важливу роль цього виду діяльності у формуванні всебічно розвинутої особистості. Керування процесом спортивної підготовки потребує від педагога-тренера великого запасу знань, умінь і навичок, основ яких він набуває під час навчання у вузі, а потім у процесі самостійної підготовки.
Для успішної педагогічної діяльності потрібно, щоб набуті знання були зведені в систему взаємодіючу сукупність компонентів, відношень. Ця система має бути динамічною, зважаючи на те, що обьєктом впливу є особистість, яка росте і розвивається. Зміни співвідношення компонентів системи на кожному етапі багаторічної підготовки, їхньої спрямованості і ступеня впливу визначають закономірності біологічного і психічного розвитку дітей і підлітків. Лише при оптимальному співвідношенні і взаємозв'язку біологічного розвитку і педагогічного, тренувального впливу спортивну підготовку дітей і підлітків можна вважати ефективною.
Спортивна підготовка включає пошук дітей, обдарованих для занять певним видом спорту, процес спортивного тренування, реабілітацію з допомогою активних і пасивних засобів, самостійну підготовку учнів.
I, нарешті, до спортивної підготовки належить організація способу життя юного спортсмена, дотримання режиму, поєднання занять спортом і навчання у загальноосвітній школі.
Таким чином, тренер, який починає працювати з дітьми і підлітками, повинен володіти комплексом знань, до яких належать також закономірності розвитку організму юного спортсмена. Ці знання майбутній тренер набуває під час вивченні медико-біологічних дисциплін, проте не всі навчальні дисципліни розглядають проблеми спортивної підготовки дітей і підлітків за віковим аспектом. Недостатньо висвітлено в існуючій літературі і питання взаємозв'язку вікового розвитку і тренувального впливу, ще не розкрита методика організації спортивної підготовки дітей і підлітків з урахуванням віку, статі й індивідуального розвитку...

Мета: дослідити та визначити структуру спортивної підготовки, вплив педагога - тренера на формування спортсмена.
Об!єкт дослідження: сучасна багаторічна підготовка спортсмена.
Предмет дослідження: виховання та процес відбору в процесі багаторічної підготовки спортсмена.
Задачі роботи:
- Моделювання взаємозв’язків між головними категоріями та компонентами процесу фізичного виховання;
- Визначення місця та структуризація головних понять процесу фізичного виховання.
- Розглянути актуальні принципи та засоби навчання під час спортивної підготовки, характер спортивного відбору спортсменів.
Працю педагога за інтелектуальною складністю і психічною напруженістю можна порівняти з діяльністю вченого, письменника, артиста. У процесі роботи перед педагогом постає безліч різноманітних завдань. Правильне їх вирішення і визначає професійну готовність учителя до педагогічного впливу, який має бути спрямованим на всебічний гармонійний розвиток особистості учня.

Фрагремнт № 2

2.3. Відбір та орієнтація на різних етапах багаторічної підготовки спортсменів

Спортивний відбір починається в дитячому віці і завершується у збірних командах країни для участі в Олімпійських іграх. Він здійснюється в чотири етапи.
На першому етапі відбору проводиться масовий перегляд контингентів дітей 6-10 років з метою їх орієнтації на заняття тим чи іншим видом спорту.
У групи початкової підготовки дитячо-юнацьких спортивних шкіл (ДЮСШ) приймаються діти відповідно до віку, визначеним для даного виду спорту. Критеріями спортивної орієнтації є рекомендації вчителя фізичної культури, дані медичного обстеження, антропометричні вимірювання та їх оцінка з позиції перспективи.
Істотні індивідуальні відмінності в біологічному розвитку початківців значно ускладнюють це завдання. Тому дані, отримані на цьому етапі відбору, слід використовувати як орієнтовні.
На другому етапі відбору виявляються обдаровані в спортивному плані діти шкільного віку для комплектування навчально-тренувальних груп і груп спортивного вдосконалення ДЮСШ, УОР. Відбір проводиться протягом останнього року навчання в групах початкової підготовки за наступною програмою: оцінка стану огранізму; виконання контрольно-перекладних нормативів, розроблених для кожного виду спорту; антропометричні вимірювання; виявлення темпів приросту фізичних якостей і спортивних результатів.
У ході другого етапу проводяться педагогічні спостереження, контрольні випробування, медико-біологічні та психологічні дослідження з метою подальшого визначення сильних і слабких сторін підготовленості.
Основними методами відбору на даному етапі є антропометричні обстеження, медико-біологічні дослідження, педагогічні спостереження, контрольні випробування (тести), психологічні та соціологічні обстеження.
Антропометричні обстеження дозволяють визначити, наскільки кандидати для зарахування до навчально-тренувальні групи відповідають тому морфотипу, який характерний для видатних представників даного виду спорту.
Медико-біологічні дослідження дають оцінку стану здоров'я, фізичного розвитку, фізичної підготовленості.
Особлива увага звертається на тривалість і якість відновних процесів в організмі дітей після виконання значних тренувальних навантажень.
Педагогічні контрольні випробування (тести) дозволяють судити про наявність необхідних фізичних якостях і здібностях індивіда для успішної спеціалізації в тому чи іншому виді спорту. Серед фізичних якостей і здібностей є консервативні, генетично обумовлені якості і здібності, які з великими труднощами піддаються розвитку і вдосконалення в процесі тренування. До їх числа слід віднести швидкість, відносну силу, деякі антропометричні показники (будова і пропорції тіла), здатність до максимального споживання кисню, економічність функціонування вегетативних систем організму, деякі психічні особливості особистості. Ці фізичні якості та здібності мають важливе прогностичне значення при відборі дітей і підлітків у навчально-тренувальні групи...

Фрагмент № 3

ВИСНОВОК

Отже, проаналізувавши дані, можна сказати, що спортивна підготовка складається з різних факторів, основними факторами організації системи спортивної підготовки дітей і підлітків є:
- виявлення індивідуальних здібностей і вибір відповідного виду спортивної діяльності;
- навчально-тренувальний процес, змагання, реабілітація;
- спосіб життя, завдяки якому можна поєднувати заняття спортом з інтелектуальним і духовним (емоційним) розвитком особистості.

Визначив, що основними завданнями, що визначають зміст навчального процесу є, такі:
- проведення фізкультурно-оздоровчої, виховної і загальноосвітньої роботи з дітьми і підлітками, ознайомлення їх з основами гігієни і надання медичної допомоги;
- поєднання навчання фізичних вправ з трудовим
- вихованням;
- визначення індивідуальних особливостей учнів для правильного вибору спортивної спеціалізації;
- підготовка з учнів громадських інструкторів і спортивних суддів;
- проведення серед учнів систематичної роботи з розвитку масової фізичної культури і спорту;
- забезпечення розвитку наступності в роботі спортивних шкіл, шкіл-інтернатів спортивного профілю, СДЮШОР, спеціалізованих груп з спортивним ухилом професійно-технічних училищ, шкіл вищої і спортивної майстерності, а також команд майстрів з ігрових видів спорту для виступів у чемпіонатах.

І що, періодизація педагогічного впливу зберігається не тільки протягом багаторічного процесу спортивної підготовки, а й у межах одного навчально - тренувального року. При цьому значний вплив справляють біологічні зміни в організмі спортсмена, що відбивається в назві періодів навчально-тренувального процесу підготовчий, змагальний і перехідний.
Основними закономірностями педагогічного процесу розвиваючий характер навчання. Ця закономірність базується на глибокому взаємозв'язку розумового, фізичного розвитку та змістового навчання, що розвивається під впливом педагога - тренера.
Під час вивчення педагог повинен використовувати загально педагогічні методи (розповідь, бесіди, лекції, демонстрування тощо), а під час навчання техніки рухів як загально педагогічні, так і спеціальні.
Методи навчання застосовуються відповідно до дидактичних принципів, а зміст цих методів базується на вікових закономірностях розвитку учнів.
Сам же спортивний відбір починається в дитячому віці, з 6 – 7 років, в залежності від характеру спортивного направлення і завершується у збірних командах країни для участі в Олімпійських іграх. Яких здійснюється в чотири етапи.